Марин Дринов: відмінності між версіями

'''Марин Стоянов ДріновДринов''' ({{lang-bg | Марин Стоянов Дринов}}, в Росії -'''Марин Степанович Дринов''') (нар. [[1 листопада]] [[1838]], [[ Панагюріште]] — † [[13 березня]] [[1906]], [[Харків]]) — болгарський історик і філолог, громадський діяч болгарського [[Болгарське національне відродження | національного відродження]], працював більшу частину життя в Російській імперії. Один з основоположників болгарської історіографії, перший президент Болгарського літературного товариства (нині [[Болгарська академія наук]]).

Як багато болгарських інтелігенти свого покоління, ДріновДринов в молодості емігрував (1858) і здобув освіту в Росії. Навчався в [[Київ]]ській духовній семінарії, потім в [[Московський університет | Московському університеті]], в 1865—1871 працював в Австрії та в Італії, розшукуючи там документи з болгарської історії, деякий час жив у Празі. У 1869 році став одним із засновників і першим головою Болгарського літературного товариства ([[Бреїла]], [[Румунія]]). Отримав ступінь магістра і став лектором зі славістики в [[Харківський університет | Харківському університеті]], з 1876 — професор. Автор робіт про болгарський народ, про історію [[Болгарська православна церква | болгарської церкви]] (виступав за незалежність її від [[Константинопольська православна церква | Константинопольського патріархату]]), найдавнішої історії слов'ян, про слов'янсько-візантійських відносинах.

У 1881 році Дрінов повернувся до Харкова і продовжував там працювати до кінця життя. Член-кореспондент Петербурзької АН (1898), член багатьох зарубіжних наукових товариств. ПомерПісля тривалої хвороби помер від [[туберкульоз]]у.

Іменем ДріноваДринова називається академічне видавництво БАН.