Відмінності між версіями «Ідзковський Антон Леонардович»

оформлення, стильові правлення, правопис
(оформлення, стильові правлення, правопис)
| юнацькі-клуби =
| роки = 1926-1927<br />1928-1941<br />1942-1943<br />1944-1945
| клуби = {{Прапорець|URS}} [[Совторгслужбовці (Київ)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Динамо_Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] <ref>Згідно з даними сайту статистики КЛІСФ</ref><br />{{Прапорець|URS}} [[Динамо_Динамо (Казань)|«Динамо» (Казань)]]<br />{{Прапорець|URS}} [[Динамо_Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] <ref>Згідно з даними сайту статистики КЛІСФ</ref>
| ігри(голи) = <br />74 (-107)<br /><br />13 (-24)
| збірна-роки =1934
| збірна-команда ={{Прапорець|URS}} [[Збірна_СРСР_з_футболуЗбірна СРСР з футболу|СРСР]]
| збірна-ігри(голи) =1 (-1)
| тренер-сезон =1946<br/>
| тренер-команда ={{Прапорець|URS}} [[Динамо_Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]
| тренер-місце =
}}
'''Анто́н Ідзко́вський''' (*[[29 грудня]] [[1907]], м. [[Київ]]&nbsp;— †[[24 січня]] [[1995]], м. [[Київ]])&nbsp;— колишній радянський [[футболіст]], [[Воротар (футбол)|воротар]]. [[Заслужений_майстер_спортуЗаслужений майстер спорту|Заслужений майстер спорту]] (1945). [[Заслужений тренер України]] (1961).
 
== Біографія ==
Футболом Антон Леонардович зацікавився у [[школа №79 (Київ)|школі №79№&nbsp;79]], що в [[Київ|столиці України]], де був помічений представником новоствореної команди [[Совторгслужбовці|"«Совторгслужбовці"»]]. Для періодну [[Нова_економічна_політикаНова економічна політика|НЕПу]] потрапити в неї було великою вдачею -&nbsp;— все-одно, що зараз підписати багатомільйонний контракт з фінансово могутнім клубом. Навесні [[1926]] року 18-річний Ідзковський став "«першим номером"» цього колектива, а через два сезони отримав запрошення до [[Динамо_Динамо (Київ)|київського "«Динамо"»]].<br />
Закоханий у футбол до самозабуття, юний воротар привчив себе до жорстокої самодисципліни. Він розробив спеціальні вправи, які на його думку мали сприяти розвитку реакції, координації, спритності, гнучкості, та годинами займався за індивідуальною програмою. До речі, антропометричні данні Антона Леонардовича були зовсім не воротарськими, так що самопідготовка, яку він собі вчинив, відіграла дуже важливу роль.<br />
Ідзковський увійшов до найпершого списку кращих футболістів СРСР, який опублікували у [[1933]] році. Він вирізнявся швидкістю реакції, ефектними стрибками та вважався прибічником традицій старої воротарської школи.<br />
[[7 серпня]] [[1934]] року Ідзковський провів єдиний матч у складі [[Збірна_СРСР_з_футболуЗбірна СРСР з футболу|збірної СРСР]] проти [[Збірна_Туреччини_з_футболуЗбірна Туреччини з футболу|національної команди Туреччини]], який носив неофіційних характер та закінчився перемогою радянських футболістів з рахунком 2:1.<br />
А у [[1935]] році у складі збірної УРСР, до якої входило чимало динамівців, мав приймати участь у матчі проти професійного французького клубу [[Ред_Стар_Ред Стар (Париж)|"«Ред Стар Олімпік"»]], однак захворів і місце у воротах зайняв [[Трусевич_Микола_ОлександровичТрусевич Микола Олександрович|Микола Трусевич]] <ref>[http://www.zabei.kz/vratari/69-perelom-v-sportivnuyu-biografiyu-trusevicha Перелом у спортивній біографії Трусевича]</ref>.<br />
Під час війни Антон Леонардович певний час виступав за казанську команду "«Динамо"».<br />
А після закінчення [[Велика_Вітчизняна_війнаВелика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної]] Ідзковський жив у Києві на [[вулиця Юліуса Фучика (Київ)|вулиці Фучика]], працював у "«Динамо"», [[ФШМ (Київ)]] та [[Федерація футболу України|Федерації Футбола України]].<br />
Незадовго до смерті саме він сприяв появі у пресі фотознімка, що розвінчував легенду про [[Матч_смертіМатч смерті|"«матч смерті"»]] між київськими футболістами та німецькими окупантами у [[1942]] році.<br />
Як тренер Антон Леонардович підготував таких відомих українських голкіперів як [[Макаров_Олег_ОлександровичМакаров Олег Олександрович|Олег Макаров]], [[Лемешко Євген Пилипович|Євген Лемешко]] та [[Банніков Віктор Максимович|Віктор Банніков]].
 
== Досягнення ==
;Командні
* Срібний призер [[Чемпіонат_СРСР_з_футболуЧемпіонат СРСР з футболу|Чемпіонату СРСР]] (1936в)
 
;Індивідуальні
* У 1945 році отримав звання [[Заслужений майстер спорту|"«Заслуженого майстра спорту"»]].
* Був удостоєний почесного звання [[Заслужений тренер України|заслуженого тренера України]] (1961).
* Інтрнет портал [[Football.UA|"«Football.Ua"»]] включив Ідзковського до списку 50 найкращих гравців "«Динамо"» за історію <ref>[http://football.ua/top50uaplayers/article/94373.html 50 найкращих. "Динамо" (частина перша)]</ref>.
 
== Участь у кінематографі ==
Кажуть, що Антон Леонардович слугував прототипом Антона Кандідова -&nbsp;— головного героя книги "«Воротар республіки"» <ref>[http://lib.aldebaran.ru/author/kassil_lev/kassil_lev_vratar_respubliki/ Переглянути книгу "Воротар республіки"]</ref> відомого радянського письменника [[Кассіль_Лев_АбрамовичКассіль Лев Абрамович|Лева Кассіля]]. Точного підтвердження цьому немає: хіба що імена співпадають.<br />
Влітку [[1936]] року до Києва завітала група кіностудії [[Ленфільм|"«Ленфільм"»]], що знімала [[Воротар_Воротар (фільм)|фільм "«Воротар"»]] поза мотиваммотивами вищевказаного роману. Головний режисер запросив основного голкіпера київського "«Динамо"» допомогти у навчанні воротарській майстерності актора [[Плужник Григорій Дмитрович|Григорія Плужника]], що виконував роль Антона Кандідова. А у якості вдячності довірив Ідзковському невелику роль голкіпера закордонної команди "«Буйволи"». Таким чином, гра Антона Леонардовича залишилася збереженою на кіноплівці навіки.
 
== Примітки ==