Західна Молдова: відмінності між версіями

Перші поселення людини на території Р.М. відносяться до епохи палеоліту. З 6 ст. до Р.Х. її населяли [[фракійці|фракійськіі племена]] [[ґети|гето]]-[[даки|даков]], а також [[скіфи]], [[бастарни]] і инші. В середині 1 ст. до Р.Х. на території Р.М. розповсюджувалася влада [[Беребіста|Беребісти]] (розділи гето-дакийського військово-племінного союзу з центром в [[Трансильванія|Трансільванії]]). У 4-5 ст. Р.Х. територія Р.М. піддалася нашестю [[гуни|гунів]]. До 6-7 ст. відноситься її заселення [[слов'яни|слов'янами]], що зробили значний вплив на місцеве населення і зіграли велику роль в зародженні і розвитку феодальних відносин в Р.М. В 10-12 ст. вона піддавалася спустошливим набігам [[печенігі|печенігів]] і половців[[половці]]в, а в 13 - 1-ій половині 14 ст. знаходилася під владою [[Золота Орда|Золотої Орди]]. У 14 ст. потрапила у васальну залежність від [[Угорське королівство|Угорського королівства]].
==Молдавське князівство==
З 1359 Р.М. була (разом з [[Бессарабія|Бессарабією]] і Буковиною) частиною [[Молдавське князівство|Молдавського князівства]]. Утворення Молдавського князівства сприяло подальшому розвитку в Р.М. феодальних відносин. З 1456, з часу правління господаря [[Петро Арон|Петра Арона]] (1454-1457), Молдавське князівство вимушене було визнати сюзеренітет турецького султана і виплачувати йому дань.

Поразки Туреччини в російський-турецьких війнах 18-19 ст. сприяли ослабленню залежності Р.М. (а також Валахії) від Туреччини. [[Кючук-кайнарджийський мир 1774]] зафіксував право Росії на заступництво Дунайським князівствам (М. і ВалахіїВолощини). Проте після [[російсько-турецька війна 1806-12|російсько-турецької війни 1806-12]] і відходу російських військ з території Р.М., на якій вони знаходилися з початку війни, там була відновлена влада турецького султана. За [[Бухарестський мирним договір 1812|Бухарестським мирним договором 1812]] територія між Дністром і [[Лозина|Лозиною]] ([[Бесарабія]]) і частина Північної [[Буковина|Буковини]] відійшли до Росії (решта частини Буковини ще з 1774 була під владою [[Габсбурги|Габсбургів]]).
==Незалежні Молдавія і Волощина==
Що розвернулося у ВалахіїВолощина в 1821 повстання проти гніту турецьких феодалів, місцевих бояр і греков-фанаріотов охопило і багато районів Р.М. ([[Волоське повстання 1821]]). Не дивлячись на його поразку, влада [[фанаріоти|фанаріотов]] була ліквідована і господарі стали призначатися з місцевих бояр. Російський-турецький [[Адріанопольській мирний договір 1829]] розширив автономію Молдавії і ВалахіїВолощини. Відповідно до умов договору на території М. і ВалахіїВолощини залишалися російські війська. У 1832 в М. був введений т.з. Органічний регламент, що передубачав ряд перетворень соціально-економічного, політичного і адміністративного порядку, що в значній мірі сприяли зближенню М. і ВалахіїВолощини. Подальшим кроком до об'єднання М. і ВалахіїВолощини з'явилася ліквідація в 1847 митної межі між ними. У березні 1848 в Р.М. почався рух за проведення буржуазних реформ. Рух був пригнічений, проте воно завдало серйозного удару по феодальних порядках. Під час [[Кримська війна 1853-56|Кримської війни 1853-56]] територія Р.М. була зайнята спочатку росіянами, а потім австрійськими і турецькими військами. [[Паризький мирний договір 1856]] замінив російське заступництво над Дунайськими князівствами «порукою» держав, що підписали цей договір; до Р.М. була приєднана Південна [[Бесарабія]] ([[Буджак]]). Відповідно до Паризької конвенції 7 серпня 1858, підписаної Великобританією, Австрією, Францією, Росією, Прусією, Туреччиною і Пьемонтом, Р.М. і ВалахіїВолощина була дана назва [[Сполучені князівства Молдавії і Валахії]], передбачено створення деяких загальних органів управління, проте влада фактично залишалася в руках окремих урядів М. і ВалахіїВолощини (під сюзеренітетом турецького султана). Об'єднання було досягнуте шляхом обрання полковника А. [[Куза|Кузи]] 5 січня 1859 господарем Молдавії, а потім (24 січня 1859) і Валахії. У січні було створено єдине князівство [[Румунія]].