Відмінності між версіями «Слобідський район»

м
правопис, доповнення, оновлення даних
м (правопис, доповнення, оновлення даних)
| мапа =
| місто = [[Харків]]
| код КОАТУУ = 6310136900
| утворений = 1938
| населення = 149146 800850
| площа = 24.,3
| густота = 61316 043
| код району =
| поштові індекси =
| населені пункти =
| станції метро =
| адреса = 61001, м. [[Харків]], вул. Плеханівська, 42
| веб-сторінка = [http://komradawww.city.kharkov.ua/ua/mainmenu/view/id/170#172 Коминтерновский районный в городе Харькове советСторінка -на официальныйсайті сайтміськради]
| голова РДА =
| голова ради = [[Білодід Микола Павлович]]
}}
 
'''Комінтернівський район район''' — один з 9 районів [[Харків|Харкова]], розташований в південній частині міста.
* [http://city.kharkov.ua/?page=kharkov/r-n/kmt/about {{Otheruses|Комінтернівський район]}}
'''Комінтернівський район район''' — один зіз 9 районів [[Харків|Харкова]], розташований ву південній частині міста.
 
== Загальні відомості ==
Район утворений 8 березня 1940 року. Площа становить 7,9% загальної території м. Харкова. ГраничитьМежує з [[Червонозаводський район (Харків)|Червонозаводським]], [[Московський район (Харків)|Московським]], [[Фрунзенський район (Харків)|Фрунзенським]] та [[Орджонікідзевський район (Харків)|Орджонікідзевським]] районами.
 
Промислові території та залізниця займають близько 15 % території району, житлові мікрорайони - — 30 %, інше - — дороги, ринки, лісонасадження, ігрові площадки, відводи тощо. Довжина району з півдня на північ - — 8,7 км і зі сходу на захід - — 3,75 км. Значна частина озеленена парками та скверами, найбільш великийнайбільший із них - — парк ім. Артема площею близько 100 га.
 
По межам району проходять дві міські магістралі: проспекти Московський і Гагаріна, а всередині району — проспекти 50-річчя СРСР та Героїв Сталінграду. Загальна довжина доріг — 966 тис. кв. м.
 
За кількістю населення район займає п'яте місце в міському рейтингу, після Московського, Дзержинського, Київського і Орджонікідзевського районів.
 
== Історія ==
Тривалий час територія нинішнього Комінтернівського району перебувала далеко за околицями Харкова йі фактично не мала безпосереднього відношення до міста. Тут вели своє сільське господарство машканці Харкова та прилеглих сел.
 
Межі майбутнього району почали формуватися від кріпосної Московської проїзної вежі, де йшла дорога на Москву (після Громадянської війни перейменована в проспект Сталіна, пізніше - — Московський проспект), що стала північною границеюмежою Комінтернівського району.
 
Іншою границеюмежою району є проспект Гагаріна, раніше - — Зміївська вулиця, ще раніше - — Зміївський шлях. У ІІ половині XVIІ сторіччя вона з'єднувала Харків з Зміївом[[Зміїв]]ом.
 
На південний схід вела Таганрозька дорога, що пізніше перетворилася в Петинську вулицю (нині Плеханівська), яка одержала свою назву на честь колезького радника Петина, що перейшло потім на розташований навколо її район - — Петинку.
 
Вулиця Кірова (колишня Молочна) до середини XIXIХ ст. була фактично границеюмежою міста. Ближче до середини XIXIЧ сторіччя почалася поступова забудова південної сторони Молочної вулиці: з'являються невеликі підприємства - — пивоварний, алебастровий і горілочнийгорілчаний заводи. Тут сформувався постійно діючий Кінний ринок, що згодом вийшов на друге місце в місті за значенням і оборотамиобсягами після Благовіщенського.
 
Аж до 80-х рр. XIXIХ століття Петинка - — зародок майбутнього Комінтернівського району - — не була досить щільно заселена. Зміни наступили, коли район був пересіченийперетнула залізницямизалізниця.
 
Будівництво вело Товариство Південно-Східних залізниць. Найбільшої зіз них була Балашовсько-Харківська лінія довжиною 623,5 верст, відкрита для руху 17 грудня 1895  р. У цьому ж році було завершене будівництво залізничної станції "«Харків-Балашовський"» із вокзалом і залізничними майстернями.
 
Уже восени 1895  р. на окраїні міста, поблизу ПетинскоїПетинської вулиці, розгорнулися будівельні роботи. На площадці майбутнього машинобудівного заводу трудилися 1700 робітників. Уряд підтримав починання, виділивши державне замовлення на виготовлення 480 товарних паровозів[[паровоз]]ів протягом шести років. Так був створений Харківський паровозобудівний завод.
 
Багато хто з робітників, що працювали на будівництві ливарного, модельного, паровозозбирального, ковальського та котельного цехів, електростанції, головної контори йта інших об'єктів, потім прийшли працювати в ці ж цехи. Селилися вони переважно поблизу заводу, давши району названазву, що міцно зміцнилася за ним, - — робоча Петинка.
 
Крім виробничих корпусів, тут з'явилися й перші значні житлові будинки: будинок на 24 квартири для сімей майстрів, перший робочий "«гуртожиток" -» — будинок для неодружених робітників на 100 ліжок.
 
5 грудня 1897  р. ХПЗ випустив свій перший паровоз.
 
В 1898  р. на території Петинки був заснований ще один металообробний завод (значно менший, ніж паровозобудівний), що випускав цвяхи, лопати, штамповальні ґрати - — нині це завод ім. М. В.  Фрунзе.
 
Ще однією подією було відкриття трамвайноготрамвайних шляху -колій — перша лінія харківського трамвая простягнулася поПетинською Петинській вулицівулицею. 3 липня 1906  р. був урочисто відкритий рух від ПавловскойПавловської площі (нині пл. Рози Люксембург) до кінця Петинської вулиці до Балашовського вокзалу. Після завершення будівництва ще трьох ліній цьому маршруту був наданий перший номер.
 
До революції єдина їдальня була на ХПЗ, кількість шевців, кравців, перукарів можна було перерахувати на пальцях однієї руки. Єдиним навчальним закладом, крім [[Ремісниче училище|ремісничого училища]], була початкова парафіяльна школа. Її відкрили для дітей робітників на свої кошти хазяї ХПЗ приза сприяннісприяння училищнойучилищної комісії Харківської міської думи. До 1917  р. у ній навчалися 180 осіб. Потім до 1917  р. було відкрито 19-е міське парафіяльне училище в районі Кирилло-МефодиевскогоМефодіївського цвинтаря (район стадіону "«[[Металіст (стадіон)|Металіст"]]»).
 
Медичне обслуговування в районі можна було одержати тільки на ХПЗ. В 1903  р. були побудовані заводська поліклініка та лікарня. Три роки потому вона мала 20 ліжок (що було явно недостатньо), у ній працювали два лікарі йі три фельдшери.
 
Центром культурного життя робітників Петинки, та й усього міста був Народний будинок, що розташовувався на Кінній площі (на місці нинішнього ПК ХЕМЗ, зараз це територія Московського району Харкова).
 
Народний будинок був відкритий 2 лютого 1903  р. Тут працювала бібліотека.
 
Особливу роль у житті всього Харкова й особливо Петинського району граввідіграв робочий клуб, споруджений на вул. Петинській (нині ПК "«Металіст"» ДП "«Завод ім. Малишева"»).
 
На початку 1915  р. на території району (вул. Державінська) підприємцем Липовським була організована текстильна фабрика, названа "«Велика державинскаядержавинська мануфактура"». В 1916  р. на Петинській вулиці була заснована чавуноливарна майстерня. Після революції на її базі був створений великий машинобудівний завод, пізніше - — підприємство з виробництва холодильних машин.
 
На території Петинки в цей час були також розташовані заводи: котельний, підвісних дротових канатних доріг фірми Блейхерта й ЭйхнераЕйхнера (Харків-Лейпциг). Останній розташовувався на вул. Корсиковській напроти заводу Гельферих-Саде. Зараз це територія Харківського велосипедного заводу ім. Петровского. На базі існуючііснуючого по правій стороні Петинської вулиці лісопильного виробництва в післяреволюційний час був створений меблевий комбінат ім. Щорса. 1916 рік - також став датою народження миловарного заводу.
 
[[Перша світова війна|Світова війна]] стала завершальним етапом дореволюційної історії Петинки - — майбутнього Комінтернівського району.
 
== Промисловість і торгівля ==
За даними Обласногообласного управління статистики в реєстрі промислових підприємств району зареєстровано 52 суб'єкти господарської діяльності. На підприємствах переробної промисловості у 2006 році було задіяно більше 18 тис. чоловік.
 
У структурі промисловості району - — вісім провідних галузей:
 
1. Машинобудівний комплекс - — 26.4% - — включає три основні підгалузі:
* виробництво машин і устаткування, де основними виробниками є: ДП «Завод ім. Малишева» (спеціальна техніка і двигуни до неї, сільськогосподарські машини, дизелі і дизель-генератори та інші); АТ «Завод ім. Фрунзе» — (полотна решітні, сітки і т.д.тощо); АТ «Будгідропривід» — (виготовлення іта експлуатація гідроприводів об'ємного регулювання, гідропомп, устаткування для сільськогосподарського і будівельного комплексів і т.д.тощо);
* транспортне машинобудування, де основним виробником є АТ «ХВЗ ім. Петровського» - — послуги з виробництва різних моделей і модифікацій велосипедів;
* виробництво електричного іта електронного устаткування — ДП «ХРЗ» і ДП «З-д «Радіореле»» — релейна техніка.
 
2. Харчова і переробна промисловість — 53.3%, де основними виробниками є підприємства, що входять до складу корпорації «Техноком»: ТОВ «Техноком», ТОВ «ЕФ-ДЖІ-ФУД», ТОВ «Харпродукт» — виробництво харчових концентратів.
 
3. Хімічна і нафтохімічна промисловість - — 11.,2% (АТ «Стома»- мед.— медична техніка і лікарські препарати).
 
4. Легка промисловість — 2.,6% (Качанівська ВТК №  54, ТОВ «Протекс»).
 
5. Целюлозно-паперова і поліграфічна промисловість — 2.,1% (ТОВ «Паксервіс» і ТОВ «Учбовий друк»).
 
6. Виробництво неметалічних мінеральний виробів (будівельних матеріалів) — 1.,2% (АТ «ЖБК» і ТОВ «С. К. С. М.»).
 
7. Металургія і обробка металів — 0.,5% (ДП «МК СКСМ» і ТОВ «Блиск»).
 
8. Інші виробництва, не віднесені до інших галузей — 1.,2% (АТ «Харківдерев» і АТ «Втормет»).
 
== Освіта та наука ==
У 2006 році діє мережа учбових закладів:
* 19 загальноосвітніх шкіл в т.ч.тому числі: 4 гімназії №№  46, 82, 83, 178; 2 спеціалізовані школи - — №№  77, 114;
НВК «Школа-дитячий садок №  112»; Технічний ліцей №  173; 6 приватних шкіл; Дитяча школа мистецтв; Спортивна школа (ДЮСШ — 6);
* 14 дитячих дошкільних установ;
* 3 позашкільні установи, в т.ч.тому числі: Станція юних техніків; Центр дитячої творчості.
 
У школах комунальної власності функціонують 522 класи із загальною кількістю учнів — 13713 чол., середня наповнюваність 26,3 чол. при середній наповнюваності по місту 28 чол.
 
У 6-ти приватних школах — 50 класів, 530 учнів і 11 дошкільних груп (165 дітей).
 
У 14 дитячих дошкільних установах 130 груп, які відвідують 2627 дітей. У складі НВК №  112 — 9 груп, в яких 167 дітей. Всього в районі 139 груп, які відвідують 2794 дитина. Середня наповнюваність 20,1 чілчол.
 
На базі дошкільних установ функціонує чотири 1-і класи, де навчається 78 учнів.
 
На теріторії району розташований Національний університет внутрішніх справ, діють наукові установи - — КП "«ХКБМ ім. О. О.  Морозова"», ВАТ "«ХНТК"», ВАТ ХДКТБ холодильних машин, КП "«ХКБД"».
 
== Культура та туризм ==
Надання послуг населенню у сфері культури здійснюється 11 закладами культури:
* 7 масових бібліотек, зіз книжковим фондом 489,7 тис. екземплярів, обслуговують більш ніж 25 тис. читачів;
* Парк культури та відпочинку ім. Артема, розташований на 70 га, приймає більшепонад 8 тис. відвідувачів на рік.
* Кінотеатр „Салют”«Салют»
* Дитяча школа мистецтв №5№ 5 об’єднуєоб'єднує 408 дітей та підлітків на 4 відділеннях: музичному, театральному, хореографічному, художньому;
* Палац культури „Металіст”«Металіст» ДП „Завод«Завод ім. Малишева”Малишева».
 
== Охорона здоров'я ==
На території району розташовано 12 медичних установ на 1315 ліжко-місць, зіз них:
* Міська поліклініка №21№ 21,
* Міська поліклініка №19№ 19,
* Міська дитяча поліклініка №1№ 1,
* Міська стоматологічна поліклініка №2№ 2,
* Шкірно-венерологічний диспансер №13№ 13,
* Міська лікарня №13 –№ 13 — 305 ліжок,
* Обласна клінічна інфекційна лікарня №22 –№ 22 — 240 ліжок,
* Обласна клінічна дитяча інфекційна лікарня №8 –№ 8 — 350 ліжок,
* Диспансерне протитуберкульозне відділення №4№ 4 міського ПТД №1 –№ 1 — 120 ліжок,
* Міський дитячий спеціалізований санаторій №6 –№ 6 — 100 ліжок,
* Обласний наркологічний стаціонарний комплекс — 200 ліжок,
* Стоматологічна госпрозрахункова поліклініка „Лія”«Лія».
 
У системі охорони здоров'я задіяно 352 лікарілікаря всіх спеціальностей і 616 чол. середнього медичного персоналу. Кількість обслуговуваного населення 123,6 тис. чол., зіз яких — 83,5% - — дорослий контингент.
 
Розгорнено і стабільно функціонує в 19-й поліклініці відділення лікарів загальної практики — сімейної медицини на 8 ділянкахдільницях. У 1-й дитячій поліклініці на базі придбаних комп'ютерних програм організований процес корекції зору у дітей.
 
У 1-й дитячій поліклініці на базі придбаних комп'ютерних програм організований процес корекції зору у дітей.
 
У 19-й поліклініці реконструйований кабінет спелеотерапії для лікування хворих із захворюванням верхніх дихальних шляхів. На базі нового лабораторного устаткування «фотозаходів» проводиться визначення холестерину в крові.
 
== Спорт ==
 
== Житлове господарство ==
Житловий сектор:
* місцевих рад — 618 будинків загальною площею - — 2998,4 тис. кв. м;
* відомчий - — 7 буд. Багатоповерхових заг. пл. - — 2,8 тис. кв. м. та 10 буд. одноповерхових - — заг. пл. - — 0,7  тис. кв. м;
* ЖБК - — 67 буд. заг. пл. 270,0 тис. кв. м;
* [[ОСББ]] - — 34 буд. заг. пл. 98,2 тис. кв. м;
* приватний сектор — 2730 приватних домоволодінь.
 
== Див. також ==
* [[Комінтернівська районна в м. Харкові рада]]
* [[:Категорія:Вулиці Комінтернівського Харкова|Вулиці Комінтернівського району]]
 
== Джерела ==
* [http://city.kharkov.ua/?page=kharkov/r-n/kmt/about Комінтернівський район]
* [http://komrada.kharkov.ua/index.php?option=content&pcontent=1&task=view&id=22&Itemid=58 Общая историческая справка]
 
{{Райони Харкова}}