Іронія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок) м дoдана Категорія:Стилістичні фігури з допомогою HotCat |
|||
Рядок 22:
==Іронія в українській літературі 20 ст.==
Українська література [[20 століття|20]] ст. ([[Микола Хвильовий|М. Хвильовий]], [[Еллан-Блакитний Василь Михайлович|В. Еллан (Блакитний)]], [[Остап Вишня]], [[Микола Куліш|М. Куліш]], [[Павло Загребельний|П. Загребельний]], [[Є. Дудар]], [[Олег Чорногуз]], [[Юрій Андрухович|Ю. Андрухович]]) розвиває іронію характерну для літератури 19 ст., так звану ''«епічну іронію»'' ([[Томас Манн|Т. Манн]].). Іронія як ''«об'єктивна суб'єктивність»'' виявляєтся в романах «Левине серце», «Гола душа» П. Загребельного; «Позичений чоловік», «Парад планет» Є. Гуцала, «Аристократ із Вапнярки», «Перетендент на папаху» О. Чорногуза, у творах Ю. Андруховича, Є. Дударя.<br/>Іронія є часто єдиною формою вільного погляду на світ і героя.
== Див. також ==
* [[Accismus]]
==Література==
* Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 321-322
* Іронія: Збірник статей [http://www.dspace.humanities.org.ua/dspace/handle/123456789/10] /Упорядники Олена Галета, Євген Гулевич, Зоряна Рибчинська ([[Центр гуманітарних досліджень]] Львівського національного університету ім. Івана Франка). — Львів: Літопис; Київ: Смолоскип, 2006. — 238 с. («Соло триває… нові голоси», № 3: Ростислав Семків, «Парадокси постмодерної іронії та стильова параноя сучасної української літератури» / Лекція-2004 на пошану Соломії Павличко) [http://humanities.lviv.ua/projects.php?pid=14]
| |||