|
Традиційно навчальна мінералогія ділиться на дві великі частини: загальну або теоретичну та описову або систематичну (опис мінералів). Опис мінералів є повним тільки в тому випадку, якщо він належним чином теоретично обґрунтований. Теоретичні розробки є надбанням всіх напрямків сучасної мінералогії, але з неоднаковим співвідношенням в них обсягів теорії, емпіричного та описового матеріалу. Розділи сучасної М.: кристалохімія мінералів, фізика мінералів, морфологія мінералів, генезис мінералів, регіональна мінералогія (топомінералогія), систематична мінералогія, експериментальна мінералогія, прикладна мінералогія, космічна мінералогія, екологічна мінералогія, техногенна мінералогія.
'''ККристалохімія р и с т а л о х і м і я м і н е р а л і вмінералів''' – майже суто теоретичний розділ мінералогії (її ще називають теорією атомної структури кристалів), основним завданням якого є вивчення закономірних зв’язків між хімічним складом, кристалічною структурою, властивостями та умовами утворення мінералів.
'''ФФізика і з и к а м і н е р а л і вмінералів''' – тісно пов’язаний з кристалохімією розділ мінералогії, покликаний вивчати будову та природу фундаментальних фізичних властивостей мінералів та їх зв’язок з умовами утворення та перебування у природі. В дійсності, сучасна фізика мінералів вийшла далеко за рамки одного розділу мінералогії і набула всеосяжного значення для пізнання природи мінеральної речовини, відіграє істотну роль у створенні наукових засад генетичної, пошукової, технологічної мінералогії, мінералогічного матеріалознавства, гемології, мінералургії.
'''ММорфологія о р ф о л о г і я м і н е р а л і вмінералів''' – розділ мінералогії, у рамках якого вивчається форма мінеральних індивідів, агрегатів та її зв’язок з конституцією та генезисом мінералів.
Г'''Генетична е н е т и ч н а М.мінералогія''' – вчення про закони утворення, перетворення та руйнацію мінеральних індивідів і агрегатів. Воно охоплює такі явища: зародження, ріст, перетворення мінералів, способи їх утворення, геологічні процеси мінералоутворення.
'''РРегіональна е г і о н а л ь н а М.мінералогія''' (топомінералогія) вивчає просторові закономірності формування та розподілу мінералів у геологічних об’єктах – масивах, родовищах, регіонах, земній корі тощо. Цей напрямок забезпечує чи не найбільший обсяг первинних мінералогічних знань.
'''ССистематична и с т е м а т и ч н а М.мінералогія''' – великий розділ мінералогії, у якому систематизуються всі знання, що стосуються окремих мінералів. Мінерали описуються в послідовності, що відповідає їх знаходженню у науковій класифікації. У цьому розділі всі якості та умови утворення мінералів розглядаються як взаємопов’язані чинники, що визначають самостійність мінерального виду – основної таксономічної одиниці систематичної мінералогії.
'''ЕЕкспериментальна к с п е р и м е н т а л ь н а М.мінералогія''' – науково-технічний розділ, покликаний з’ясовувати умови вирощування мінералів штучних та моделювати механізми, явища, процеси мінералоутворення у широкому діапазоні фізико-хімічних умов кристалізації. М. доповнює генетичну М. лабораторним моделюванням природних процесів мінералоутворення і вивченням фіз.-хім. систем, що відтворюють природні мінеральні парагенезиси і обстановку їх формування. Модельний експеримент використовується також як критерій оцінки теоретичних напрацювань, напр., з кристалохімії, морфології мінералів.
'''ППрикладна р и к л а д н а М.мінералогія''' напрацьовує наукові засади практичного використання мінералів – для пошуку та оцінки родовищ корисних копалин, створення високих економічно прибуткових та екологічно чистих технологій переробки мінеральної сировини, створення нових видів сировини, синтезу технічно корисних кристалів – дефіцитних аналогів мінералів, виявлення корисних
(лікарських), шкідливих для здоров’я людини властивостей, декоративних якостей мінералів тощо.
'''ККосмічна о с м і ч н а М.мінералогія''' вивчає мінерали планет, астероїдів, метеоритів, комет, космічного пилу.
'''Активно розвиваються два нових розділи мінералогії''' – біомінералогія та наномінералогія.
|
