Їжатець: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Zag (обговорення | внесок) →Їжатець у літературі, словниках й науці: цей текст (створений на 99% мною) тут недоречний, і його перенесено у статтю "їжатець" |
Adept (обговорення | внесок) Скасування редагування № 7433807 користувача Zag (обговорення) |
||
Рядок 66:
Широко відома англійська назва ''porcupine'' походить від середньоанглійського та англо-фр. "porc" = свиня, свинина (так само лат. "porcus" = свиня, опорос) <ref>[http://www.merriam-webster.com/dictionary/pork ]</ref> та "pine" - так само з середньоанглійського та староанглійського "pīn" = штир, з лат. "pinus" = сосна. Тобто, разом це можна перекласти як "порося голчасте", або "свиня наїжачена" тощо.
=== Їжатець у літературі, словниках й науці ===
Слово "Їжатець" не часто зустрічається в нашій літературі через нечасте згадування самого об'єкту, дуже рідкісного у нашій фауні.
існує низка прикладів використання назви цієї тварини:
* Фенімор Купер “Звіробій” <ref>(пер. [http://chtyvo.org.ua/authors/Solonko/ Леоніда Солонька])</ref>: "Жоден червоний воїн не верещатиме, мов недорізаний кабан. Той стогін виривається з горлянки блідолицього, з грудей інгіза, і звуки ці приємні, мов дівоча пісня. Пес! Смердючий тхір! Бабак! Видра! Їжатець!" ... "Придивившись до мокасина, Уа-та-Уа впевнено сказала, що він гуронський, бо на передку по-особливому розташовані голки їжатця."<ref>[http://www.litru.ru/br/?b=120772&p=65]
</ref>
* [http://ukr-lit.net/andiyevska.html Андієвська Емма] / Вірши / Віґілії LXXVI: "Ні соломини, на яку — зіпертись. І на долоні, як молюск — життя. Ні звуку — лиш світанку їжатець." <ref>[http://ukr-lit.net/andiyevska/2-virshi/363-vigilii-lxxvi.html]</ref>
* [http://ukr-lit.net/andiyevska.html Андієвська Емма] / [[Роман про людське призначення (роман)]]: "...їм прочинив їжатець, що їв сиру картоплину з тим самим сумнозосередженим виразом, як той інший їжатець, котрий так сподобався Федорові, ще перед війною в Київському зоопарку, куди Федора водила мати до арешту батька..." <ref>[http://books.google.com.ua/books?id=cGDnAAAAMAAJ&q=%D1%97%D0%B6%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C] </ref>
* Словник мудрої голови. А. Вовк. Відповіді та зауваги до словогри. Ч. 8 (про тварини) Юнак, 1982, № 12 с. 17): "Тут зате живе подібна тварина з багато довшими шпильками, що зветься porcupine. її українська назва є ЇЖАТЕЦЬ, але не "дикобраз", що є російське слово". <ref>[http://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/1982_12.pdf]</ref>
* [[Український радянський енциклопедичний словник|УРЕС]] том 1, 1987 (ред. Ф. С. Бабичев, А. В. Кудрицький): "ДИКОБРАЗ, їжатець (Hystrix) — рід гризунів. Тіло (довж. до 90 см) зверху вкрите голками (довж. до 40 см)."
* Київ, довідник (ред. Федор Ернст, 800 ст.), Київ, 1930, розділ "Київський Зоологічний Сад", 675 ст.: "Ліворуч містяться тварини та хижі птахи, що їх нечасто можна спостерігати в природі, через вночішній спосіб їхнього життя — це вовки, їжатці (дикобрази), сови, пугачі, а трохи далі — величезні представники хижих птахів — грифи, орлани-білохвости, орли (беркути, могильники)..."
* Російсько-український словничок термінів природознавства і географії (упорядник К.В. Дубняк), м. Кобеляк Полтавська обл. 1917 р.: "дикобраз - їжатка"
* Російсько-український словник (гол. ред. А.Е. Кримський), 1924 рік, перевидано 2007 рік.: "дикобраз - їжатець, їжатка."
* Малоруско-німецкий словар (ред. Євгений Желеховский), 1886 рік.: "їжатець - stahelschwein"
* Етимологічний словник української мови, том 2, Київ, Наукова думка, 1985 р.: "[їжатець] (зоол.) «дикобраз, Hystrix»Ж, [їжатка] — похідні утворення від [їж] «їжак»; назви зумовлені зовнішньою подібністю тварин."
* Х. Полонський (Українська Академія Наук) - Матеріяли до української термінології та номенклатури, том XI, Словник природничої термінології (проєкт), Державне видавництво України, 1928, ст. 30: "Дикобраз, Hystrix L. - їжате́ць".
* Григорій Голоскевич - Правописний словник (за нормами УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ Всеукраїнської Академії Наук), Харків, 1929, с.221: їжате́ць, -тця́, -тце́ві; -тці’, -тці’в
* О. Ізюмов - Російсько-український словник (видання четверте доповнене й виправлене за новим правописом), Державне видавництво України, Харків, Київ, 1930: Дикобраз, зоол. – їжате́ць, -тця; -зовый – їжате́цький, -а, -е.
* [[Шарлемань Микола Васильович|Шарлемань М.]], Татарко К. Назви хребетних тварин // Словник зоологічної номенклатури. Частина 2 (Київ: Держ. вид-во України, 1927): "208. Hystricidae — Їжатцюваті. р[ос]. — Дикобразы. н[ім]. — Erdstachelschwein. ... 210. Hystrix cristata L. — Їжатець чубатий. Їжатець чубатий (Пол[янський].), Їжатка (Грінч[енко].). р[ос]. — Дикобраз. нім. — Stachelschwein."
* [[Штепа Павло|Павло Штепа]]. Словник чужомовних слів і термінів (Монреаль, 1977 р.): "дикобраз (тварина) – їжатець" <ref>[http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=1312]</ref>
* Російсько-український словник (Українська академія наук): "Як перекласти ДИКОБРАЗ? - ЇЖАТЕЦЬ"<ref>[http://lang.slovopedia.org.ua/11/53396/128368.html]</ref>
* Морфемна будова зооназв (<ref>[http://www.university.kherson.ua/About/Institute/IPhilologyJournalizm/ChairUkrLangSocialLnguistic/staff/Karabuta.aspx О. Карабута] // Південний архів. Філолог. науки. Херсон, 2003. Вип. ХХІ</ref>): "У словотворчій структурі аналізованих назв поширений також суфікс –ець. Шляхом додавання цього суфікса до іменникових основ утворилися зооназви, твірна основа яких указує на особливість тварини: їжатець, песець, телець; воронець, лінивець, сивець, сліпець." <ref>[http://www.university.kherson.ua/downloads/chairukr/K2.doc]</ref>
* огляд "Таксономія і номенклатура немишовидних гризунів..." (Збірник праць Зоологічного музею ННПМ НАН України. Київ, 2009, № 40 / За ред. [[Некрутенко Юрій Павлович|Ю. Некрутенка]]) "... розрізняють такі три основні групи гризунів: сциуроморфи («вивірковидні», Sciuromorpha) міоморфи («мишовидні», Myomorpha) та гістрікоморфи («їжатцевидні», Hystricomorpha)." <ref>[http://terioshkola.org.ua/library/zag/zag-2009-rodentia-nonmuroidea-ukr.pdf]</ref>
== Джерела ==
| |||