Політична криза в Бельгії 2007–2011: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Посилання: більше не розпізнається як некатегоризована, removed: {{Без категорій}} за допомогою AWB
Рядок 17:
|<br />[[Файл:BelgiumBrussels.png|120px]]<br />[[Брюссельський столичний регіон]]
|}
*1962 р. - прийнятий Закон про фіксацію лінгвістичного кордону
Створення федеративної держави розпочалося у 1962 р., коли був прийнятий Закон про фіксацію лінгвістичного кордону. У 1970 р. було законодавчо закріплено існування трьох громад і трьох регіонів. У 1971 р. громадам були надані широкі культурні права. Але компетенція регіонів в економічній сфері, на думку лідерів фламандського руху, виявилася недостатньою. Фландрія намагалася «взяти реванш» за довгі роки існування в якості сировинного придатку.
*1970 р. - законодавчо закріплено існування трьох громад і трьох регіонів.
*1980 р. Фландрія і Валлонія отримали статус автономій, а їх фінансові та законодавчі повноваження були розширені. Було створено дві національні асамблеї, що формувалися з депутатів національного парламенту від виборчих округів у відповідних регіонах. У 1989 р. статус регіону отримав [[Брюссель]].
*1993 р. - підписання Сен-Мішельських угод провідними політичними об’єднаннями фламандців та франкофонів.
*1994 р. - прийняття нової Конституції Бельгії, яка передбачає два типи суб’єктів федерації: громади і регіони.
Федеральні вибори у Бельгії *2003 р. засвідчили- зростанняуспіх популярностіна у Фландрії радикальнихвиборах правих сил, зокрема партії Фламандський інтерес (Vlaams Belang), яка виступає за більш жорстке імміграційне законодавство та не приховує амбіцій щодо утвореннястворення незалежної держави Фландрії ззі включеннямстолицею доу неїмісті БрюсселяБрюссель.
 
Федеральні вибори у Бельгії 2003 р. засвідчили зростання популярності у Фландрії радикальних правих сил, зокрема партії Фламандський інтерес (Vlaams Belang), яка виступає за більш жорстке імміграційне законодавство та не приховує амбіцій щодо утворення незалежної держави Фландрії з включенням до неї Брюсселя.
В останні роки центральним предметом конфлікту, який є причиною нового загострення політичної кризи, є статус двомовного виборчого і судового округу Брюссель-Хал-Вілворде. Даний округ об’єднує 19 комун регіону Брюссель і 35 комун від провінції Фламандський Брабант. Протягом останніх років фламандська більшість у загальнобельгійському парламенті неодноразово порушувала питання про поділ цього округу. Фламандські активісти виступають за збереження двомовного статусу лише за містом Брюссель та його найближчими передмістями, а також «фламандизацію» решти округу. Валлонці вважають такий проект неприйнятним, оскільки він, на їхню думку, суперечить Конституції та попереднім угодам, укладеним між представниками валлонської та фламандської громад.