|
'''КвазічасткаКвазічастинка''' - це збудження в кристалі, хвильова фукнціяфункція якого задовільняєзадовольняє [[теорема Блоха|теоремі Блоха]], тобто є добутком експоненти, яка описує хвильовий рух, та певної періодичної функції.
[[теорема Блоха|теоремі Блоха]], тобто є добутком експоненти, яка описує
хвильовий рух, та певної періодичної функції.
==Властивості==
КвазічасткиКвазічастинки характеризуються [[квазі-імпульс|квазі-імпульсом]] - схожим на класичний [[імпульс]] [[квантове число|квантовим числом]], проте обмеженим [[зона Брілюена|першою зоною Брілюена]].
[[квантове число|квантовим числом]], проте обмеженим
[[зона Брілюена|першою зоною Брілюена]].
Залежність [[енергія|енергії]] квазічасткиквазічастинки від квазі-імпульсу називається [[закон дисперсії|законом дисперсії]] квазічастинки.
[[закон дисперсії|законом дисперсії]] квазічастки.
==Приклади квазічастокквазічастинок==
Електронні стани у [[зона провідності|зоні провідності]] є квазічасткамиквазічастинками, які звичайно називають [[електрон провідності|електронами провідності]]. Інший важливий для [[напівпровідник]]ів тип квазічастинок складають [[дірка (квазічастинка)|дірки]] у валентній зоні.
які звичайно називають [[електрон провідності|електронами провідності]].
Інший важливий для [[напівпровідник]]ів тип квазічасток складають
[[дірка (квазічастинка)|дірки]] у валентній зоні.
Електрони провідності й дірки є зарядженими квазічастинками, які вносять вклад у провідність напівпровідника. При збудженні світлом виникають також нейтральні збудження, які не дають вкладу в [[електричний струм]]. Такі збудження теж є квазічастинками, й отримали назву [[екситон]]ів. Крім неорганічних напівпровідників екситони виникають у [[органічний напівпровідник|органічних напівпровідниках]] --
Електрони провідності й дірки є зарядженими квазічастками, які вносять
[[молекулярний кристал| молекулярних кристалах]] і в [[полімер]]них напівпровідниках. ▼
вклад у провідність напівпровідника. При збудженні світлом виникають
також нейтральні збудження, які не дають вкладу в [[електричний струм]].
Такі збудження теж є квазічастками, й отримали назву [[екситон]]ів.
Крім неорганічних напівпровідників екситони виникають у
[[органічний напівпровідник|органічних напівпровідниках]] --
[[молекулярний кристал|
▲молекулярних кристалах]] і в [[полімер]]них напівпровідниках.
У [[феромагнетик]]ах елементарними збудженнями є квазічасткиквазічастинки, які називаються [[магнон]]ами. За своєю природою магнони - це перевернуті спіни, які можуть перестрибувати від атома до атома.
називаються [[магнон]]ами. За своєю природою магнони - це перевернуті спіни,
які можуть перестрибувати від атома до атома.
В металах існують [[плазмон]]и -- квазічасткиквазічастинки, які є зв'язаними між собою коливаннями електронної густини та [[повздовжня електромагнітна хвиля|повздовжньою електромагнітною хвилею]].
коливаннями електронної густини та
[[повздовжня електромагнітна хвиля|повздовжною електромагнітною хвилею]].
Коливання кристалічної ґратки утворюють квазічасткуквазічастинку під назвою [[фонон]].
При сильній взаємодії електронів із кристалічною граткоюґраткою, електрон тягне за собою поле деформації кристалічної ґратки, утворюючи квазічастинку, яка називається [[полярон]]ом.
тягне за собою поле деформації кристалічної ґратки, утворюючи квазічастку,
яка називається [[полярон]]ом.
Зв'язане розповсюдження екситонаекситону й світлової хвилі утоворюєутворює [[поляритон]].
У твердому тілі може існувати багато інших видів квазічастокквазічастинок, в залежності від особливостей даного кристалу.
від особливостей даного кристалу.
==Дивись також==
| 