Гребінь з кургану Солоха: відмінності між версіями

[[ЗображенняФайл:Scythian comb.jpg|thumb|200px|right|Золотий [[гребінь]] з [[Солоха (могила)|кургану Солоха]]. На даний момент знаходиться в [[Ермітаж]]і.]]

[[Файл:ScythianArchers.JPG|міні|праворуч|200пкс|Два скіфських вояки. Золота бляшка 4 ст. до н. е.]]

''' Гребінь з кургану Солоха ''' - — відомий в світі витвір ювелірного мистецтва грецьких ремісників на скіфську батальну тему. Зберігається в музеї [[Ермітаж]].

Географічно розташований на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] неподалік від сучасного міста [[Нікополь]]. Розкопки і досліди зроблені експедицією російського науковця [[Веселовський Микола Іванович|Веселовського Миколи Івановича]] ( 1848 - — 1918 ). У [[1869]] році Веселовський задля отримання фаху історика поступив у [[Петербурзький університет]] на факультет східних мов арабо-турецькому розряду. За твір на тему «О податях и повинностях, налагавшихся монголами на побежденных народов» отримав золоту медаль. По закінченню курса у [[1873]] році був залишений у штаті університету для підготовки до професорства. У [[1885]] році Веселовского відправили у відрядження до Туркестанського краю з метою археологічного дослідження. Його експедиція досліждувала археологічну пам'ятку [[середньовіччя]] поблизу [[Самарканд]]а  — городище Афрасіаб. Окрім розкопок у Самарканді, він був першим науковцем, що досліджував причорноморські и скифські археологічні пам'ятки, серед яких -

Дослідження проводилися у [[1912]] - —[[1913]]  рр. До розкопок [[професор]]а Веселовского М. І. курган мав вигляд земляного пагорба вісімнадцяти метрів заввишки, а його [[діаметр]] сягав 100 метрів. В кургані було відкрито дві усипальні. У центральному приміщенні, пограбованому ще в давнину, були знайдені кістки покійника,[[амфора]], бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. За залишками кістяка встановлено, що похована вельможна жінка.

Друга поховальна комора належала особі, яку вважають скіфським «царем». Поховання не було пограбованим, де знайшли -

* зброєносія царя ( кістяк )

* його слугу( кістяк ),

* царського конюшого ( кістяк ).

На кістяку особи, котру вважають вельможною особою або царем, було знайдено п'ять пластинчастих [[браслет]]ів: три на правиці и два на лівій. Біля нього були покладені бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова [[булава]], шедевр золотарського мистецтва  — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо.

Солохський гребінь 12,3 сантиметрів заввишки, його вага - — 294,1 грами. Має три яруси (знизу уверх):

Два нижні яруси - — своєрідний постамент для кінних і піших скіфських вояків. Крайній праворуч щойно втратив коня, що лежить долу. Але відчайдух продовжує двобій з вельможним вершником в царських обладунках. Вершнику на допомогу поспішає простий вояк з коротким мечем і щитом. Увагу дослідиків привернули два вояки в грецьких шоломах. Хоча їх одяг скіфський, але належать вони до скіфської аристократії. Особливо це видно по вбранню вершника, захищеного пластинчатим обладунком скіфських вельмож. Найбільш просте вбрання у вояка ліворуч. Сцена добре передає драматизм запеклого двобою, що через мить закінчиться смертю одного з вояків.

Гребінь створено чеканом, частка деталей виготовлена окремо і припаяна пізніше. Тонкі детали пророблені карбуванням ( волосся і бороди вояків, гриви коней, візерунки на одязі скіфів ). Фігура вершника має близкість до фігур вершників, відомих дослідникам за скульптурним [[фриз]]ом храму Парфенон у Афінах. Подібний витвір золотарства - — своєрідний високий щабель грецького ремесла на замову скіфської аристократії. Пошук аналогів гребня привів до бронзових виробів гіршої якості попедніх епох, відомих з доби [[бронза|бронзи]] та раннього [[залізо|заліза]].

Дещо близькими до солохського золотого гребня за часом створення були і знахідки більш грубих гребнів з інших матеріалів, знайдені в одному з Частих курганів поблизу міста [[Воронеж]], в другому Семибратньому кургані на Тамані, і менш досконалий гребінь з кургану [[Куль-Оба]]. Всі вони - — кістяні або дерев'яні. Гребні з цих курганів не зменшують унікальності витвору з кургану Солоха і вселяють надію, що нові розкопки скіфських курганів можуть подарувати ще один подібний зразок.

Логічним місцем виготовлення подібного твору були землі, що межували з землями скіфів або фракійців. Перш за все це [[Боспорське царство]], [[Північне Причорномор'я]] і [[Македонія]]. Остання викликає зацікавленість і через близкість до значних мистецьких центрів давньогрецької цивілізації, і через контакти зі скіфами і фракійцями, і через поклади [[золото|золота]], яких нема поблизу [[Ольвія|Ольвії]], Пантікапею чи [[Херсонес]]у. Солохський золотий гребінь додав значних стимулів до нових гіпотез, нових досліджень і нових наукових проблем.

* Хазанов А. М. «Золото скіфів», М, 1975

* http://ua.rian.ru/culture_society/20100409/78354432.html Ученые требуют спасти скифские курганы в Запорожье, 2010 год.