Народний комісаріат оборони Української РСР: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 9:
== Діяльність ==
[[Василь Герасименко]], як і Микита Хрущов, мали інші погляди на функції нового наркомату. Новий нарком розпочав розробляти структури наркомату, штатний розпис тощо. Передбачалося створення:
Рядок 19:
Новим проектом положення про український наркомат оборони передбачалося, що наркомові оборони УРСР підпорядковуються всі війська й місцеві органи військового управління на території УРСР, за винятком військ діючої армії і резерву Ставки верховного головнокомандування. Нарком повинен був керувати всією діяльністю військ округів, до його компетенції мало належати створення республіканських військових формувань тощо.
У разі втілення в життя цієї постанови Україна мала б повноправні збройні сили з усіма основними родами та видами військ. Однак згідно з проектом загальносоюзного Положення про наркомати оборони в союзних республіках, підготовленим 23.УІ 1944, республіканські наркомати не мали права керувати військами, що дислокувалися у республіках, бо утворювалися як проміжна ланка між округами та НКО СРСР. Чотири військові округи УРСР згідно з положенням про республіканські наркомати оборони, просто опинилися в подвійному підпорядкуванні. Справжні республіканські наркомати оборони і республіканські військові формування керівництву СРСР були непотрібні.
Реально [[Василь Герасименко]] керував лише військами [[Київський військовий округ|Київського військового округу]] (який він очолював за сумісництвом), хоч республіканські й місцеві органи влади весь час зверталися до наркома й наркомату в різноманітних справах, які потребували вирішення по всій України. Нарокомат не мав власного бюджету й фінансувався з Москви на розсуд військових чиновників центру.
| |||