Відкрити головне меню

Зміни

доповнення, стильові правлення, вікіфікація
{{редагую}}
{{Особа
| ім'я = Збігнєв Олесницький
}}
'''Збі́гнєв Олесни́цький''' ({{lang-pl|Zbigniew Oleśnicki}}), ([[5 грудня]] [[1389]], [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] — [[1 квітня]] [[1455]], [[Сандомир]]) — [[єпископ]] [[краків]]ський ([[1423]]—[[1455]]), перший [[кардинал]] [[Поляки|
польського]] походження (з [[1449]] року). [[Регент]] [[Польське королівство|Польського королівства]] ([[1434]]—[[1447]]), впливовий [[державний діяч]] та [[дипломат]].
 
== Біографія ==
 
Збігнєв Олесницький народився [[5 грудня]] [[1389]] року в [[:pl:Sienno (województwo mazowieckie)|Сєнно]] (нині&nbsp;— [[Мазовецьке воєводство]]). ЗаПоходив повідомленнямиз [[Янпольського Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[МоскваДворяни|Мдворянського]].: Изд. АН СССР, [[1962]]]</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя [[Ягайло|Ягайлу]],роду закрившийДембно йогоз щитомОлесниці.
 
За повідомленнями [[Ян Длугош|Яна Длугоша]]<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Dlugos/frametext4.htm ''Ян Длугош.'' Грюнвальдская битва.&nbsp;— [[Москва|М]].: Изд. АН СССР, [[1962]]]</ref>, брав участь у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]], де врятував життя [[Ягайло|Ягайлу]], закривший його щитом.
По закінченню [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати в [[Король Польщі|королівській]] канцелярії.
 
По закінченню [[Ягеллонський університет|Краківської Академії]] почав працювати в [[Король Польщі|королівській]] канцелярії [[секретар]]ем; став членом королівської [[Таємна рада|таємної ради]]. В [[1412]] році був посвячений в [[сан]] [[священик]]а.
[[18 грудня]] [[1423]] року Збігнєв Олесницький був висвячений на [[капелан]]а, а наступного дня на краківського єпископа.
 
[[18 грудня]] [[1423]] року Збігнєв Олесницький був висвячений на [[капелан]]а, а наступного дня на краківського єпископа. У [[1433]] році був делегатом на [[Базельський собор|Базельському соборі]].
Після загибелі у [[1444]] році короля [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] він фактично зосередив владу в своїх руках.
 
Олесницький проявив себе як вправний [[політик]] та дипломат, який підтримував інтереси церкви та дворянства на противагу королю. В березні [[1430]] року за його участі була заключена польсько-[[Угорське королівство|угорська]] [[унія]], а в [[1440]] році він домігся обмеження королівської влади в обмін на визнання [[магнат]]ами [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] спадкоємцем престолу.
У [[1449]] році Збігнєв Олесницький став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв [[титул]] кардинала. Він був рішучим противником [[Гуситський рух|гуситського руху]] в [[Королівство Богемія|Чехії]], пропагував [[культ]] Святого Станіслава та спряв створенню релігійних [[Братство|братств]].
 
В [[1439]] році [[Римський Папа|Папа]] [[Євгеній IV]] призначив Олесницького кардиналом. Таким чином він став першим польським [[ієрарх]]ом, який прийняв цей [[титул]].
 
Після загибелі у [[1444]] році короля [[Владислав III Варненчик|Владислава III]] Олесницький здійснював значний вплив на політичне життя в країні. До початку правління [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV Ягеллончика]] він фактично зосередив владу в країні у своїх руках.
 
Збігнєв Олесницький був рішучим противником поширення [[Гуситський рух|гуситського руху]] на територію Польщі; для придушення гуситів він закликав до [[Краків|Кракова]] проповідника [[Йоан Капістран|Йоана Капістрана]] та [[францисканці]]в. Єпископ сприяв створенню релігійних [[Братство|братств]] та розвитку освіти, зокрема, в Краківському університеті, пропагував [[культ]] Святого Станіслава.
 
Помер [[1 квітня]] [[1455]] року. Похований у [[Вавельська катедра|Кафедральному соборі святих Станіслава і Вацлава]] на [[Вавель|Вавелі]].