Юденич Микола Миколайович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
MayorQuimby (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Othenamesseealso|Юденич}}
[[Файл:Yudenich.jpg|thumb|right|Юденич Микола Миколайович]]
 
{{Картка:Військовик
{{Othenames|Юденич}}
[[Файл:Yudenich.jpg|thumb|right| ім'я = Юденич Микола Миколайович]]
| оригінал імені = Юденич Николай Николаевич
| портрет = Yudenich.jpg
| розмір = 229px
| підпис =
| ім'я при народженні =
| дата народження = {{ДН|30|07|1862}}
| місце народження = [[Москва]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = {{ДС|5|10|1933}}
| місце смерті = [[Канни]], [[Франція]]
| роки життя =
| прізвисько =
| приналежність =
| країна =
| рід військ =
| роки служби = [[1879]] — [[1919]]
| звання = [[Генерал від інфантерії]]
| підрозділ =
| командування = [[Перша світова війна]] <br /><small>([[січень]] [[1915]] — [[31 травня]] [[1917]]) <br /></small>[[Північно-Західна армія]] <br /><small>([[5 червня]] — [[28 листопада]] [[1919]])</small>
| битви =
| нагороди =
| відносини =
| інше =
}}
 
'''Юде́нич Микола Миколайович''' ([[1862]]—[[1933]])&nbsp;— російський [[білогвардійці|білий]] [[генерал]], закінчивголовнокомандувач академію[[Північно-Західна генштабуармія|Північно-Західної армії]].
 
== Біографія ==
В [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— головнокомандувач [[Кавказький фронт (Перша світова війна)|Кавказьким фронтом]]. Восени [[1918]]&nbsp;р. емігрував до [[Фінляндія|Фінляндії]], згодом&nbsp;— [[Естонія|Естонії]]. У травні [[1919]] року створив «Політичну нараду». За наполяганням адмірала [[Колчак Олександр Васильович|Колчака]] вступив у командування російськими силами на Південному Заході. Наступ на [[Петроград]] закінчився розгромом в 20 км від мети. Після провалу походу на [[Петроград]] ([[1919]]) залишки його розбитої армії відступили до Естонії. В [[1920]]&nbsp;р. емігрував до [[Великобританія|Великобританії]].
 
Юденич Микола Миколайович народився в дворянській родині [[Колезький радник|колезького радника]]. У [[1881|1881 році]] закінчив Олександрівське військове училище в [[Москва|Москві]]. Після служби у військах та переведення до [[Поручик|поручиків]] гвардії Юденич вступив до Академії Генштабу, закінчивши її по 1-му розряду в [[1887|1887 році]]. Служив у Варшавському і Туркестанському військових округах на важливих штабних посадах; командував бригадою, пізніше полком. Під час [[Російсько-японська війна|Російсько-японської війни]] за відзнаку у [[Мукденська битва|битві під Мукденом]] Юденич був нагороджений золотою зброєю з гравіюванням "За хоробрість". Тоді ж отримав поранення, після лікування в [[1907]] продовжив службу. У [[1913]] в Тифлісі очолив штаб Кавказького військового округу, зроблений в генерал-лейтенанти. Брав участь у військово-дипломатичних місіях з улагоджування відносин з Іраном, Туреччиною. На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] служив начальником штабу, з [[1915|1915 року]] командував [[Кавказький фронт (Перша світова війна)|Кавказької армією]]. У [[1916]] успішно провів Ерзурумську (полонивши більше 13 тис. турецьких солдатів і офіцерів) і Трапезундську операції, був нагороджений [[Орден Святого Георгія|Георгіївським орденом]] 2-го ступеню.
 
=== З 1917 року ===
 
У травні [[1917|1917 року]] Юденич був відсторонений від командування і був змушений піти у відставку. У [[1918|1918 році]] емігрував у [[Фінляндія|Фінляндію]]. Зустріч зі знайомим з часів академії генералом [[Маннергейм Карл Ґустав|Маннергеймом]] привела Юденича до думки організувати за кордоном боротьбу проти [[Радянська влада|Радянської влади]]. У [[1919|1919 році]] Юденич був призначений [[Колчак Олександр Васильович|О.В. Колчаком]] головнокомандувачем [[Північно-Західна армія|Північно-Західною армією]], сформованою російськими емігрантами в [[Естонія|Естонії]], і увійшов до складу Півічно-Західного уряду, яке мало укласти союз з [[Прибалтика|прибалтійськими державами]]. В вересні [[1919]] армія Юденича прорвала радянський фронт і підійшла до [[Петроград|Петрограда]], але, виступаючи з гаслом "Єдиної великої Росії", Колчак і Юденич не отримали підтримки від Фінляндії та Естонії і були відкинуті. Юденич емігрував до [[Великобританія|Великобританії]], відмовившись від політичної діяльності.
 
=== В еміграції ===
 
Виїхавши до Велікобританії, Юденич не виступав публічно і відмовився зустрічатися з репортерами. Єдиною людиною, якій Юденич зробив візит, був [[Вінстон Черчілль]]. Потім Юденич перебрався до [[Франція|Франції]] і влаштувався в [[Ніцца|Ніцці]], купивши будинок у передмісті Ніцци Сен-Лоран-дю-Вар. В еміграції відійшов від політичної діяльності, але брав участь у роботі російських просвітницьких організацій. Помер в [[1933|1933 році]] від туберкульозу легенів.
 
== Посилання ==
 
* [http://www.hrono.ru/biograf/bio_yu/judenich_nn.php Біографія М.М.Юденича на веб-сайті Hrono.ru]
 
{{Mil-bio-stub}}