Хуей: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Перенаправлено на Хуі |
Скасування редагування № 7292554 користувача 80.91.178.163 (обговорення) |
||
Рядок 1:
{{Edited}}
{{Етнічна група|
|group='''Хуей'''
|caption=
|race =
|image=[[Файл:After prayers.jpg|250px|Після молитви у мечеті в [[Сінін|Синіні]]]]
|poptime= 10 млн.
|popplace= {{CHN}}
|langs=[[Китайська мова|китайська]]
|rels=[[іслам]]
|related=[[китайці]], [[дунгане]]
}}
'''Хуейцзу''' (''хуей'', «китайські мусульмани») [[Китайська мова|кит.]] 回族 ([[піньїнь]]: huízú<ref>Хоча перший склад пишеться в системі [[піньінь]] як''huí'', вимовляється він як [xuəi], що і відображено в написанні [[транскрипційна система Палладія | системою Палладія]] для того, щоб уникнути неблагозвучність в російській мові. На офіційних радянських і російських картах пишеться: Нінся-Хуейський автономний район.</ref>, тобто «народність ''хуей''») — один з 56 офіційно визнаних [[Народи Китаю|народів Китаю]] ([[Китайська мова|кит]] 民族, [[піньїнь]] ''mínzú'') [[КНР|Китайської Народної Республіки]]. Їхня відмінність від [[Китайці|ханьців]] полягає не в наявності особистої мови (вони розмовляють на тих же діалектах (вони розмовляють на тих же [[Китайська мова|діалектах китайської мови]], що й ханьске населення місцевостей, де вони живуть, хоча і з присутністю деяких слів, характерних для їхньої культури, і пишуть [[Китайська писемність|стандартною китайською писемністю]]), а в тому, що вже впродовж багатьох століть вони сповідують [[іслам]] ([[Ханафітський мазхаб|ханафітського мазхабу]]) і є носіями ісламської культурної спадщини.
Хоча в офіційних китайських матеріалах, присвячених мови та писемності національних меншин, в якості рідної мови для ''хуей'' вказаний китайський, цей етнонім вживається також щодо невеликої групи [[Уцули|уцулов]], що живуть на Хайнані. Уцули сповідують іслам, але говорять мовою, який не є спорідненим китайському<ref>[[Ethnologue|huq|Цатська мова]]</ref>.
[[Файл:Chinese-style minaret of the Great Mosque.jpg|thumb|right|265px|Мечеті ''хуей'' часто поєднують риси традиційної китайської та ісламської архітектури. На зображенні:мінарет [[Велика сіаньська мечеть|Великої сіаньської мечеті]]]]
== Історія ==
=== Рання історія ===
Китаємовні мусульмани мають різне походження. Іслам вперше проник до Китаю при династії Тан (618-907) по двох не пов'язанимиодин з одним шляхами — північно-західному сухопутному, вдовж Великого шовкового шляху, і південно-східному морському. У 742 р. імператором Сюаньцзуном (玄宗) була заснована мечеть у столиці Танської імперії Чань'ань, що знаходиться на Великому шовковому шляху — сучасному адміністративному центрі північно-західної провінції Шеньсі міста Сіань (зараз мечеть називається — ''Сіань ціньчжень даси'' (西安清真大寺), чи "Велика сіаньська мечеть"). Одночасно у портових
== Примітки ==
{{reflist}}
| |||