Гарвардська архітектура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
JAnDbot (обговорення | внесок) м робот добавил: cs:Harvardská architektura, ru:Гарвардская архитектура |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''ГАРВАРДСЬКА АРХІТЕКТУРА''' - [[архітектура обчислювальної машини|архітектура]] [[електронна обчислювальна машина|обчислювальних машин]], головною відмінністю якої від інших подібних архітектур (див. напр. [[Архітектура фон Ноймана]]), є те, що дані та [[машинна команда|оператори]] (алгоритм) зберігаються окремо. Першим комп'ютером, який застосовував гарвардську архітектуру, був [[Mark I]], який експлуатувався в [[Гарвард]]і (звідки назва архітектури) та зберігав дані окремо на перфокартах, а команди в релейному запам'ятовуючому пристрої.
Така структура має одну важливу перевагу над [[архітектура фон Ноймана|фон-нойманівською архітектурою]]: дані можна завантажувати для обробки з [[запам'ятовувальний пристрій|запам'ятовувальний пристрою]] одночасно з командами. В фон-нойманівській архітектурі для зв'язку [[фон нойманівська архітектура|операційного та керувальний пристроїв]] (які разом складають [[центральний процесор]]), використовується одна [[шина (ел.)|шина]], тому необхідно спочатку завантажити в процесор команду, а вже потім, звернувшись за адресою, як вкзана в ній самій - завантажити дані. Наявність в гарвардській архітектурі двох незалежних підсистем пам'яті з окремими шинами, дозволяє вести процес завантаження команд і даних практично паралельно.
Головним недоліком гарвардської архітектури є порівняна з фон-нойманівською складність реалізації. Адже для кожного з запам'ятовуючих пристроїв необхідний свій контролер, своя шина, що зі збільшенням [[розрядність|розрядності]] призводить до зростання кількості з'єднань в системі, і це негативно впливає як на складність проектування, так і на швидкодію.
| |||