Маскування (військова справа): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 7:
Маскування незважаючи на свою простоту є важливим інструментом військової [[тактика|тактики]] і однією з головних різновидів [[Бойове забезпечення|''бойового забезпечення'']]. Винахід бездимного пороху в значній мірі полегшило завдання маскування, бо пороховий дим неминуче виявляв противнику розташування військ і вказував мета, за якою треба вести пристрілювання. Цим і пояснюється, чому всі європейські армії настільки швидко перейшли до бездимному [[порох]]у.
З поширенням скорострільних болтових гвинтівок у другій половині [[XIX]] століття традиційна практика пересування військ по [[фронт]]у щільними групами або зімкненими рядами в [[обмундирування|обмундируванні]], зробленому для зручності спостереження з яскравого сукна вийшла з практики. З поширенням [[кулемет]]ів і [[міномет]]ів, які включають прямі легко замаскованості і в змозі зупинити просування ворога, втрати серед атакуючих військ стали настільки високі, що під час Першої світової війни [[бойові дії]] перейшли в стадію [[
== Звукова маскування ==
▲для розпилення контрбатарейної вогню противника звукова маскування важливіше зорової. Під час Другої світової війни широке поширення одержав спосіб звуковий маскування місцезнаходження батареі. Для цього використовувалися [[вибухпакет]]и, що імітують звук пострілу артилерії. Зокрема, цей метод використовувався для того, щоб викликати [[контрбатарейний вогонь]] на місце розташування вибухових пакетів, і тим самим розкрити положення батареї противника. Також були спроби створити імітатори розриву снарядів (для того, щоб пости [[звукова розвідка|звукової розвідки]] противника видавали неправильні поправки). Якщо перший метод став широко застосовним, то другий не виправдав покладених на нього надій, і в наш час майже не застосовується.
== Історичні приклади ==
|