Відмінності між версіями «Кіровоградська операція»

м
нема опису редагування
м
м
|втрати2 =
}}
{{Театри військових дій Другої світової війни}}
{{Східноєвропейський театр військових дій Другої світової війни}}
{{Дніпровсько-Карпатська операція}}
 
'''Кіровогра́дська наступа́льна опера́ція''' ([[5 січня|5]] — [[16 січня]] [[1944]] року) — військова операція, яка єбула складовою частиною [[стратегічна наступальна операція|стратегічної наступальної операції]] [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]] із звільнення в роки [[друга Світова війна|Другої Світової війни]] [[правобережна Україна|Правобережної Україні]] від німецьких завойовників. Була проведена військами [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерала [[конєв Іван Степанович|І.Конєва]]. Операція здійснювалась в комплексі з наступом [[перший Український фронт|1-го Українського фронту]] на [[житомирсько-Бердичівська наступальна операція 1943-1944|Житомирсько-Бердичівському]] напрямку [[24 грудня]] [[1943]] — [[14 січня]] 1944 року. Штучно виділена істориками в окрему військову операцію.
 
== Підготовка ==
Планування й підготовка наступальної операції розпочались у [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставці ВГК]] ще в листопаді [[1943]] року. На першому етапі радянські війська мали розгромити основні сили [[8-а армія (Третій Рейх)|8-ї польової армії]] [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] та вийти на рубіж річки [[південний Буг|Південного Бугу]]. [[Другий Український фронт|2-ий Український фронт]] повинен був завдати головний удар по ворожих військах в районі [[Кіровоград]]у, а допоміжні частини — по [[христинівкаХристинівка|Христинівці]], назустріч військам [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]]. В планах було оточити й знищити великі ворожі угрупування в районі [[канівКанів|Канева]], [[умань|Умані]] та [[сміла|Сміли]]. Задум полягав у тому, щоб силами [[53-я армія (СРСР)|53-ої армії]] (командуючий — генерал-лейтенант [[галанінГаланін Іван Васильович|І.Галанін]]), [[5-а гвардійська армія|5-ої гвардійської армії]] (командуючий — генерал-лейтенант [[жадов Олексій Семенович|О. С. Жадов]]), [[5-й гвардійський корпус|5-го гвардійського корпусу]] (командуючий — генерал-майор Б. М. Скворцов) та [[7-й механізований корпус|7-го механізованого корпусу]] (командуючий — генерал-майор Ф.Катков) обійти Кіровоград з півночі, а силами [[5-а гвардійська танкова армія (СРСР)|5-ої гвардійської танкової армії]] (командуючий — генерал-полковник [[ротмістровРотмістров Павло Олексійович|П.Ротмістров]]) та [[7-а гвардійська армія|7-ої гвардійської армії]] (командуючий — генерал-полковник [[шуміловШумілов Михайло Степанович|М.Шумілов]]) обійти місто з південного заходу й знищити кіровоградське угруповання противника, потім наступити на [[первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]] та вийти на рубіж річки [[південний Буг|Південний Буг]]. Удар по ворогові назустріч військам 1-го Українського фронту на правому крилі мали завдати [[52-а армія (СРСР)|52-га армія]] (командуючий — генерал-лейтенант [[коротеєвКоротеєв Костянтин Аполлонович|К.Коротеєв]]) та [[4-а гвардійська армія|4-та гвардійська армія]] (командуючий — генерал-майор О.Рижов). Регулярним військам мали сприяти 2 з'єднання, 36 партизанських загонів та 41 підпільно-диверсійна група, які діяли у ворожому тилу.
 
== Хід операції ==