Григорій був у складі розвідувального взводу (близько 30 чоловік). Коли бійці студентської чоти відступали перед переважаючими силами ворога, розвідувальний взвод у сутінках втратив орієнтир та вийшов прямо на [[Крути (станція)|станцію Крути]], вже зайняту [[червоногвардійціЧервона Гвардія|червоногвардійцями]].<ref>[http://kruty.org.ua/spogadi/64-q-q-.html Спогади] сотника [[Армія УНР|Армії УНР]] [[Гончаренко Аверкій|Аверкія Гончаренка]]</ref> Один із [[більшовики|більшовицьких]] командирів Єгор Попов втратив рівновагу, коли дізнався, що внаслідок бою під Крутами втрати більшовиків склали не менше 300 чоловік. Щоби якось їх компенсувати, він наказав ліквідувати полонених. За свідченнями очевидців, над 27-ма студентами спочатку знущалися, а потім розстріляли. Григорій Пипський перед розстрілом перший почав співати «[[Ще не вмерла Україна]]», і решта студентів підтримали спів. На момент бою Григорій був учнем 7-го класу Кирило-Мифодієвської гімназії.
