Дробарка: відмінності між версіями

''Конусні дробарки'' (рис. 2.12) встановлюють на збагачувальних фабриках великої продуктивності. Основне подрібнююче зусилля в конусних дробарках — роздавлювання, але має місце і розлам грудок при вигині, що виникає, коли грудка затиснута між увігнутою поверхнею чаші 1 і опуклою поверхнею рухомого конуса 2. [[Конусні дробарки]] за своїм призначенням розділяються на дробарки для крупного дроблення — ККД (рис. 2.12 а), середнього дроблення — КСД (рис. 2.12 б) і дрібного дроблення — КМД (рис. 2.11 в).

</div>

[[Зображення:Конусні_дробарки.JPG]]

Рис. 2.12. – Схеми конусних дробарок:

а – крупного дроблення; б – середнього дроблення;

''Валкові дробарки з гладкими валками'' (рис. 2.13 а) працюють за принципом роздавлювання вихідного матеріалу при затягуванні його в щілину між валками. Вони застосовуються для середнього і дрібного дроблення руд, коли недопустиме переподрібнення цінного крихкого мінералу ([[ець|марган]]цеві, [[каситерит]]ові, [[вольфрам]]ітові руди, калійні солі), іноді їх застосовують для середнього дроблення вугілля й [[кокс]]у

</div>.

[[Зображення:Валкові_дробарки.JPG]]

Рис. 2.13. – Валкові дробарки:

а – з гладкими валками; б – з зубчатими валками.

</div>

 

[[Зображення:Молоткові_дробарки.JPG]]

Рис. 2.14. – Дробарки ударної дії:

а – молоткова дробарка; б – роторна дробарка.