Гребінь з кургану Солоха: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Aibot (обговорення | внесок)
м технічні зміни за допомогою AWB
Рядок 1:
 
 
 
[[Зображення:Scythian comb.jpg|thumb|200px|right|Золотий [[гребінь]] з [[Солоха (могила)|кургану Солоха]]. На даний момент знаходиться в [[Ермітаж]]і.]]
[[Файл:ScythianArchers.JPG|міні|праворуч|200пкс|Два скіфських вояки. Золота бляшка 4 ст. до н.е.]]
Рядок 20 ⟶ 17:
10) [[Велика Цимбалка]]<br />
11) [[Козел (могила)|Козел]]<br />
12) [[Огуз (могила)|Огуз]]<br />]]
 
Курган має дві назви -
Рядок 28 ⟶ 25:
 
Географічно розташований на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] неподалік від сучасного міста [[Нікополь]]. Розкопки і досліди зроблені експедицією російського науковця [[Веселовський Микола Іванович|Веселовського Миколи Івановича]] ( 1848 - 1918 ). У [[1869]] році Веселовський задля отримання фаху історика поступив у [[Петербурзький університет]] на факультет східних мов арабо-турецькому розряду. За твір на тему «О податях и повинностях, налагавшихся монголами на побежденных народов» отримав золоту медаль. По закінченню курса у [[1873]] році був залишений у штаті університету для підготовки до професорства. У [[1885]] році Веселовского відправили у відрядження до Туркестанського краю з метою археологічного дослідження. Його експедиція досліждувала археологічну пам'ятку [[середньовіччя]] поблизу [[Самарканд]]а — городище Афрасіаб. Окрім розкопок у Самарканді, він був першим науковцем, що досліджував причорноморські и скифські археологічні пам'ятки, серед яких -
* Келермеські кургани,
* Майкопський курган,
* курган Солоха в провінції [[Україна]].
Рядок 34 ⟶ 31:
== Курган Солоха ==
 
Дослідження проводилися у [[ 1912]] - [[1913]] рр. До розкопок [[професор]]а Веселовского М.І. курган мав вигляд земляного пагорба вісімнадцяти метрів заввишки, а його [[діаметр]] сягав 100 метрів. В кургані було відкрито дві усипальні. У центральному приміщенні, пограбованому ще в давнину, були знайдені кістки покійника,[[ амфора]], бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. За залишками кістяка встановлено, що похована вельможна жінка.
 
Друга поховальна комора належала особі, яку вважають скіфським «царем». Поховання не було пограбованим, де знайшли -
* зброєносія царя ( кістяк )
* його слугу( кістяк ),
* кістяки п'яти коней
* царського конюшого ( кістяк ).
 
На кістяку особи, котру вважають вельможною особою або царем, було знайдено п'ять пластинчастих [[браслет]]ів: три на правиці и два на лівій. Біля нього були покладені бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова [[булава]], шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо.
Рядок 74 ⟶ 71:
== Див. також ==
{{3 стовпці}}
* [[Скіфи ]]
* [[Ювелірство]]
* [[Музей історичних коштовностей України]]