Гребінь з кургану Солоха: відмінності між версіями

Географічно розташований на лівому березі [[Дніпро|Дніпра]] неподалік від сучасного міста [[Нікополь]]. Розкопки і досліди зроблені експедицією російського науковця [[Веселовський Микола івановичІванович|Веселовського Миколи Івановича]] ( 1848 - 1918 ). У [[1869]] році ВеселовськийзадляВеселовський задля отримання фаху історика поступив у [[Петербурзький университетуніверситет]] на факультет східних мов арабо-турецькому розряду. За твір на тему «О податях и повинностях, налагавшихся монголами на побежденных народов» отримав золоту медаль. По закінченню курса у [[1873]] році був залишений у штаті університету для підготовки до професорства. У [[1885]] році Веселовского відправили у відрядження до Туркестанського краю з метою археологічного дослідження. Його експедиція досліждувала археологічну пам'ятку [[середньовіччя]] поблизу Самарканда[[Самарканд]]а — городище Афрасіаб. Окрім розкопок у Самарканді, він був перщимпершим науковцем, що досліджував причерноморськіпричорноморські и скифські археологічні пам'ятки, серед яких -

Дослідження проводилися у [[ 1912]] - [[1913]] рр. До розкопок [[професор]]а Веселовского М.І. курган мав вигляд земляного пагорба вісімнадцяти метрів заввишки, а його [[діаметр]] сягав 100 метрів. В кургані було відкрито дві усипальні. . У центральному приміщенні, пограбованому ще в давнину, були знайдені кістки покійника,[[ амфора]], бронзові вістря до стріл, золоті бляшки, голка тощо. За залишками кістяка встановлено, що похована вельможна жінка.

На кістяку особи, котру вважають вельможною особою або царем, було знайдено п'ять пластинчсатихпластинчастих браслетів[[браслет]]ів: три на правиці и два на лівій. Біля нього були покладені бронзовий шолом греко-скіфської роботи, бронзова [[булава]], шедевр золотарського мистецтва — золотий гребінь, срібний посуд грецької роботи тощо.

Солохський гребінь 12,3 сантиметрів заввишки, його вага - 294,1 грами. ИаєМає три яруси (знизу уверх):

Два нижні яруси - своєрідний постамент для кінних і піших скіфських вояків. Крайній праворуч щойно втратив коня, що лежить долу. Але відчайдух продовжує двобій з вельможним вершником в царських обладунках. Вершнику на допомогу поспішає простий вояк з коротким мечем і щитом. Увагу дослідиків привернули два вояки в грецьких шоломах. Хоча їходягїх одяг скіфський, але належатьвониналежать вони до скіфської аристократії. Особливо це видно по вбранню вершника, захищеного пластинчатим обладунком скіфських вельмож. Найбільш просте вбрання у вояка ліворуч. Сцена добре передає драматизм запеклого двобою, що через мить закінчиться смертю одного з вояків.

Гребінь створено чеканом, частка деталей виготовлена окремо і припаяна пізнішеТонкіпізніше. Тонкі детали пророблені карбуванням ( волосся і бороди вояків, гриви коней, візерунки на одязі скіфів ). Фігура вершника має близкість до фігур вершників, відомих дослідникам за скульптурним фризом[[фриз]]ом храму Парфенон у Афінах. Подібний витвір золотарства - своєрідний високий щабель грецького ремесла на замову скіфської аристократії. Пошук аналогів гребня привів до бронзових виробів гіршої якості попедніх епох, відомих з доби [[бронза|бронзи]] та раннього [[залізо|заліза]].