Вільям Волластон: відмінності між версіями

<br />Вивчав медицину в [[Оксфорд]]і і Лондоні, отримав звання лікаря і став займатися практикою в Лондоні. Тут він клопотався про отримання місця в госпіталі Святого Георгія, але оскільки віддали перевагу іншому, на його думку, менш гідному, то він кинув зовсім медицину і став спеціально займатися фізикою і хімією.▼

<br />У 1793 році він був обраний членом [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], згодом був його секретарем і президентом цієї установи. Значення Волластона в хімії визначається тим, що він спочатку демонстрував хімічний «закон кратних пропорцій» на простих і характерних прикладах. У дослідженні «Про надкислі і підкислі солі» (1808) Волластоном показує, що якщо на одну й ту ж кількість основи припадають різні кількості кислот, то ці останні ставляться один до одного, як 1:2:4. Тут же Волластоном вперше висловлює свої міркування про просторове розташування атомів.▼

<br />У 1800&nbsp;р. він знайшов спосіб готувати ковку платину і таким чином ввів у вживання платиновий посуд, що мало величезне значення в розвитку технічного добування сірчаної кислоти. Щоправда, до 1828 Волластон не повідомляв секрету як готувати ковку платину. У 1803&nbsp;р. він відкрив паладій, в 1804&nbsp;р.&nbsp;— родій.▼

<br />Цікавлячись і займаючись кристалографією, Волластон винайшов відображальний [[гоніометр]]. Коли весь вчений світ був охоплений дискусією, що виникла між [[Алессандро Вольта|Вольта]] і [[Луїджі Гальвані|Гальвані]], про причини виникнення електричного («гальванічного») струму, Волластон взяв діяльну участь в цій суперечці і винайшов гальванічний елемент (або пару), який до цих пір носить його ім'я. Нарешті, у 1814 Волластон дав більш точну, ніж [[Джон Дальтон|Дальтонова]], таблицю «атомних» або «еквівалентних» ваг, яка була складена на основі різних експераиментальних даних і яка мало відрізнялася від таблиці, приведеної згодом [[Йонс Якоб Берцеліус|Берцеліусом]].▼