Лікарня: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Яким (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Яким (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
Створення Ордену і започаткування закладів даного типу бере свій початок від заснування госпіталю, розташованого в [[Єрусалим]]і при монастирі Діви Марії, де задовго до арабських завоювань приймали і лікували паломників, прибулих на Святу Землю. Згодом госпіталі перетворилися на [[військо]]ві лікувальні заклади — шпиталі і втратили функцію розміщення [[мандрівник]]ів. Термін госпіталь запозичили у XVIII ст. до російської мови з французької ({{lang-fr|L’hopitale}}), згодом ввели до української замість давнього терміну шпиталь, що вживався на теренах польського королівства з XIV ст.
Також '''госпіталь''' — [[медичний заклад]] (як правило, військовий) для стаціонарного лікування хворих і поранених.<ref>''Великий тлумачний словник сучасної української мови''. [[Видавництво]] «Перун», 2005.</ref> Слово '''шпиталь''' з'явилося в народній мові з козацьких часів ([[Трахтемирівський шпиталь для покалічених і старих запорожців]]). Його зафіксував у своєму словникові, складеному ще в першій половині [[19 століття]], [[Білецький-Носенко Павло|Павло Білецький-Носенко]]. Воно — не суто українського походження, а з {{lang-de|Spital}}, яке [[українська мова]] засвоїла цілком.<ref>[[Антоненко-Давидович Борис Дмитрович|Антоненко-Давидович Б. Д.]] ''[[Як ми говоримо]]''. — 4-е вид., перероб. і доп. — Київ: «Українська книга», 1997. — 336 с. ISBN 966-7219-00-3</ref>.
== Див. також ==
|