Чехословацькі легіони: відмінності між версіями

<!--{{ Інше значення | Чехословацій легіон 1939 див. [[Чехословацький армійський корпус]] }}-->

[[Файл: Blansko Zborovak.jpg | thumb | Пам'ятник Чехословацькому воїну в [[Бланско]] ([[Чехія]]), учаснику битви під Зборовом під час [[ Червневий наступ | червневого наступу]]]]

''' Чехословацькі легіони ''' - добровольчі чеські та словацькі військові формування, сформовані в [[1914]] р. брали участь в [[ Перша світова війна | Першій світовій війні]] на стороні [[ Антанта | Антанти]]. Спочатку іменувалися просто Чеськими корпусами і частинами. Термін «легіони» (таке вживання характерне для французької мови) став використовуватися незабаром після закінчення війни. Складалися з [[ Чехи | чехів]] та [[ Словаки | словаків]].

Крім підтримки перемоги [[ Антанта | Антанти]] легіонери сподівалися отримати її підтримку, в разі перемоги, у створенні незалежної держави [[Чехословаччина]], що була тоді частиною [[ Австро-Угорщина | Австро-Угорщини]]. (Чехословаччина отримала незалежність в [[1918]] р.)

Завдяки підтримці ідеї з боку політиків і представників інтелігенції ([[ Томаш Масарик Гарріг | Томаша Масарика]], [[ Штефаник Мілан Растіслав | Мілана Штефаника]] та ін) чисельність легіону склала від 10 тис. до 20 тис. чоловік.

Корпуси легіонерів формувалися в [[Російська імперія| Російській імперії]], [[ Франція | Франції]] та [[ Італія | Італії]]. Деякі приїжджали з [[ Америка | Америки]]. Частина майбутніх легіонерів була покликана в армію в складі Австро-Угорщини і тільки пізніше дезертирувала в процесі бойових дій і перейшла на бік Антанти. Вони підпорядковувалися Верховному командуванню Антанти і ним же забезпечувалися. Патріотично налаштовані легіонери хотіли вести війну до розгрому держав [[ Троїстий союз 1882 | Троїстого союзу]] оскільки тільки це дозволяло сподіватися на утворення держав чехів і словаків.

{{ main | Чехословацький корпус }}

[[Файл: Czech troop quarters.jpg | left | thumb | 250px |''« Казарма »Чехословацького корпусу в [[* 10 | Росії ]]'']]

Наприкінці 1916 року загальна кількість чеських добровольців в російській армії налічувала 20 тисяч. Навесні [[ 1917 | 1917 року]] майбутньому [[ Президент | президентупрезидент]]у Масарику з соратниками вдалося переконати [[Тимчасовий уряд]] [[ Керенський Олександр Федорович | Керенського]] в необхідності створення самостійної чехословацької бригади. Другого липня [[ 1917 | 1917 року]] чехословацький підрозділ вже було надіслано на фронт. Після того як чеські та словацькі легіонери дуже добре зарекомендували себе в [[ Зборівська битва (Перша світова війна) | Зборівській битві]] проти німецьких і австро-угорських частин, в [[Україна|Україні]], тимчасовий уряд зняв всі обмеження на формування чехословацьких частин.

Це призвело до різкого зростання чисельності корпусу. Дві [[ Дивізія | дивізії]], які виникли таким чином, насилу знайшли своє місце в лінії фронту. Після [[ Жовтнева революція в Росії 1917 | Жовтневої революції]] послідували переговори про [[ Брестський мир | сепаратний мир]]. Армія легіонерів втрачала можливість воювати на східному фронті. Спроби перевезти її до Франції через [[Архангельськ]] та [[Мурманськ]] не увінчалися успіхом. Виняток представляли два загони. Загін капітана Гусака з 1240 бійців, який покинувши 15 жовтня 1917 Архангельськ на пароплаві «Курськ» до середини листопада добрався до французького міста [[ Коньяк (місто) | Коньяк]] (13.11.1917), дивом уникнувши потоплення німецькими підводними човнами. Інший, менший, загін під керівництвом капітана Гібіша, відплив з Мурманська приблизно в той же час, але зумів дістатися до Франції лише в березні [[1918]].

З 8 по 13 березня [[ 1918 | 1918 року]] відбулося [[ Битва під Бахмачем | Бахмацький бій]], у міста [[Бахмач]] в нинішній [[ Чернігівська область | Чернігівської області]]. Легіонери билися з наступаючими німецькими частинами.

{{ main | Повстання Чехословацького корпусу }}

Після укладення [[ Брестський мир | Брестського миру]] в березні 1918 радянський уряд, щоб потягнути час погодився на евакуацію чехословацьких військ, які воювали на німецькому фронті, у [[ Франція | Францію]] через [[Владивосток]], для продовження війни на стороні [[ Антанта | Антанти]]. Рух ешелонів розтягся по [[ Транссиб | Транссибу]]у на 7 тис. км.

Після того, як у травні [[1918]] відносини між чехословаками і більшовицькою владою погіршилися, за наказом [[ Троцький Лев Давидович | Троцького]] просування ешелонів на схід було затримано.

[[14 травня]] [[1918]] в [[ Челябінськ | Челябінську]]у зустрілися ешелон чехословаків і ешелон колишніх полонених угорців, відпущених більшовиками за умовами [[ Брестський мир | Брестського договору]]. У ті часи між чехами і словаками з одного боку, і угорцями з іншого, були найсильніші національні антипатії. Стався інцидент, в результаті якого чеський солдат Франтішек Духачек був поранений, і інцидент переріс у збройне зіткнення між радянською владою і легіоном. Чехословацькі стрілки під керівництвом поручика [[ Гайда Радола | Гайди]] підняли озброєний заколот.

До кінця [[ 1918 | 1918 року]] чехословацький корпус контролював [[ Транссибірська магістраль | Транссибірську магістраль]] на всьому її протязі, не підпускаючи до залізниці не тільки червоних, але і, часто, своїх білих союзників.

Однак до початку [[1920]] року [[Червона армія]] зайняла майже всю територію Сибіру і подальше утримання магістралі ставало для чехословаків все більш складним. Тому в лютому [[1920]] року було підписано угоду про перемир'я, яке гарантуватиме частинам корпусу безперешкодний відхід у [[Владивосток]] і евакуацію з Росії в обмін на передачу золотого запасу, захопленого чехословацьким корпусом спільно із загонами [[ Каппель Володимир Оскарович | Каппеля]], радянському уряду.

[[2 вересня]] [[1920]] року у [[ Чехословаччина | Чехословаччину]] з Росії відправився останній транспорт з легіонерами.

* [[ Сахаров Костянтин В'ячеславович | К. В. Сахаров]] [http://www.archive.org/details/cheshskielegiony00sakh Чеські легіони в Сибіру: чеська зрада]. Берлін. 1930.

* Олександр Котомкін. [http://www.archive.org/details/ochekhoslovatski00koto Про чехословацьких легіонерів в Сибіру, 1918-1920.] Париж. 1930.

* Клеванський А. Х. Чехословацькі інтернаціоналісти і проданий корпус. М., 1965

* [http://www.pamatnik.valka.cz/stranky/uvodRU.php Пам'ятник чехословацьким легіонам «Почесне спогад»]

* [http://militera.lib.ru/h/utkin2/ Уткін А. І. Перша світова війна - М.: Алгоритм, 2001.]

* [http://mirrabot.com/work/work_29813.html Чехословацький корпус в Росії (1914-1920 рр.)]

* [http://www.prag.ru/history-czech/history-czech-19.html Чехословацькі легіонери в Росії: довга дорога додому]

* [http://czechlegion.com Чехословацькі легіонери: фотоальбом]

* [http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_7406000/7406784.stm А. Кречетников. Чехословаки в Громадянську: з Росії без любові]

* [http://www.volk59.narod.ru/myatezh.htm «Заколот» чехословацького корпусу]

* [[Сокільський рух]]

[[Категорія:Історія 1918Росії]]

[[Категорія: Історія РосіїЧехії]]

[[Категорія: Історія ЧехіїСловаччини]]

[[Категорія: Історія СловаччиниДалекого Сходу]]