Доменіко Трезіні: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Lorry (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Lorry (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 102:
[[Файл:Zubov1715.jpg|міні|праворуч|200пкс|Меншиковський палац, гравюра О. Зубова, 1715 рік ]]
Обережний, передбачлилий Доменіко Трезіні роками вибудовував добрі стосунки з губернатором [[Меншиков
Зате отримав його підтримку. Іспити у Меншикова пройшли і скульптор [[Карло Бартоломео Растреллі]], що створив бронзове [[погруддя]] губернатора( перше в ), і [[дипломат]] Савва Рагузинський, і низка архітекторів, і [[ художник]] з Франції Філіп Пільман. Іспити у Меншикова не пройшов француз Олександр Леблон, сварка вилилася у протистояння. Ворожість Меншикова, що був нещадним до супротивників, зломила кар'єру освіченого і обдарованого Леблона в Петербурзі і не дала можливості розкити значні творчі потенції митця. Справу довершив гнів Петра І, який Меншиков вдало направив на гордовитого француза. Черговий спалах гніву закінчився драматичо, цар-тиран побив архітектора Леблона і той помер, пропрацювавши в Петербурзі лише два роки. Про це приховано згадували роками. Доменіко Трезіні добре засвоїв обережність в стосунках з могутнім Меншиковим і пережив зруйновану кар'єру і Леблона, і смерть Петра І, і самого Меншикова, якого арештують і виженуть у заслання. == Дачні ділянки ==
По закінченню [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] 1700 - 1721 рр. військового інженера і архітектора задіяли в побудові цивільних і світських споруд. Серед них - проекти типових дачних ділянок для прибічників царя та державні заклади. За проектами дач від Трезіні свої садибки з садами бароко, парковими [[павільйон]]ами, амбарами для човнів і ставками створили -
* Олексій Макаров, кабінет-секретар самого царя
* Антон Девієр, денщик царя, генерал-поліцмейстер Петербургу
* Олексій Волков, секретар князя Меншикова
* Андрій Ушаков, майбутній голова Таємної політичної канцелярії
* низка наближених до царя посадовців, що тихо і вагомо правлять справами в бюрократичних надрах столиці, з якими часто стикається архітектор.
Доменіко Трезіні ставав одним з державних посадовців. Згодом архітектор навіть вислужив офіцерський чин, що дав йому право на російське дворянство. І Доменіко Трезіні ( Андрій Якович Трезін ) залишився в Петербурзі назавжди.
Проекти типових дачних ділянок награвіювали Олексій Зубов та Олексій Ростовцев. Це трохи скоротило час архітектора по розплануванню ділянок та роз'ясненням новоспеченим володарям, що і як робити відповідно царського регламенту, царським вимогам. Проекти осядуть в приватних кабінетах і бібліотеках володарів, а згодом розійдуться і по містам імперії, оядуть в державних архівах. Офорти-копії проектів це убереже від повного знищення, як були знищені [[архітектурна модель|архітектурні моделі]] Доменіко Трезіні, його листування в Росії, його авторські креслення, навіть [[ могила]] архітектора.
== Будівля Дванадцяти колегій ==
Серед пізніх споруд архітектора чільне місце посіла споруда Дванадцяти колегій.
== Реєстр споруд ==
Вартість творчості і творчого шляху архітектора оцінюють по його спорудам та нездійсненим [[проект]]ам. За тридцять років невпинної праці по розбудові Петербурга Доменіко Трезіні створив план розпланування Василівського острову( що мав містобудівне значення ), типові проекти будинків дворян, типові проекти дачних ділянок з садами, Олександро-Невський монастир, Петропавлівський собор і низку церков, фортечні мури, ділянки садів і павільйони в них. На його спорудах - тавро ділового, стриманого чи навіть бюргерського смаку, притаманного діловій, жорстокій, далекій від сантиментів доби. Але кількість ним створеного ставить архітектора у почесну низку здібних, творчо продуктивних митців раннього [[російське бароко|російського бароко]].
У Доменіко Трезіні не було
== Родина ==
| |||