Присяга громадян Херсонесу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 38:
З Присяги можна скласти уявлення про межі володінь [[Херсонес]]у, який був не просто колонією, а впливовою державою, яка контролювала також [[Керкінітида|Керкінітиду]] (зараз м. [[Євпаторія]]), Прекрасну гавань (зараз смт. [[Чорноморське]]), ряд укріплень і земель на західному березі Криму і найближчу сільськогосподарську територію (хору) на Гераклейському півострові. З економічного погляду присяга свідчить про наявність хлібної монополії та торгівлі херсонесців зі скіфами. Можна також довідатися про державний устрій в місті-державі Херсонес; так основними органами міста були Рада та Народні збори. Керівники міста називаються в присязі деміургами.
 
У присязі, що мала характер клятви, окрім головної тріади грецьких богів&nbsp;— [[Зевс]], [[Гея]] та [[Геліос]]&nbsp;— херсонесці просять опіки богиню Діву, яка була головною покровителькою міста. За Крисаченком, Діва - це бог-ідол автохтонів Криму таврів, запозичена греками Херсонесу. Пізніше Діва стала ототожнюватися з [[Артеміда|Артемідою]]<ref>В. С. Крисаченко, Крисаченко В. С., Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел...,— [[Київ]]: [[Наукова думка]], 2000, с. 58.</ref>.
 
Значення слова ΣАΣТНРА («састер») залишається не до кінця з'ясованим. На думку В. С. Крисаченка слово «састер» вказує на первісне святилище Діви, яке за висновком С. Жебелєва, знаходилося на відстані 100 стадіїв (17,7 км) від Херсонесу, на мисі Парфенія (Фіолент)<ref>Там само</ref>.