Совки (Київ): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 15:
{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека}}.
Однак зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки не мали власної церкви — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х та 1930-х років.
Про Совки кінця ХІХ століття можна знайти згадки і у "Словнику географічному Королівства Польського та інших земель слов'янських:
{{цитата|Совки...повіту Київського, Білогородської волості, парафії православної Жулян, за 5 верст від Києва, має 272 мешканці...Невелика цегельня. Став, із млином, що на ньому знаходиться, належить київським митрополитам}}.
З [[1923]] року Совки в межах [[Київ|Києва]], до того входили до [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. Втім, до 1933 року були центром сільської ради і лише 1933 року були остаточно підпорядковані місту. Станом на 1932—1933 роки майже 90% населення селища складали робітники, а тому Совки майже не постраждали від голодомору.
| |||