Лазарєв Михайло Петрович: відмінності між версіями

У квітні [[1833]] р. М. Лазарєва призначили віце-адміралом, а в грудні того самого року затвердили головним командиром [[Чорноморський флот|Чорноморського флоту]] й усіх портів на [[Чорне море|Чорному морі]] та військовим губернатором міст [[МиколаєвМиколаїв|Миколаєва]] і [[Севастополь|Севастополя]]. Відтоді розгорнулася його діяльність у поліпшенні корабельного складу й озброєння кораблів, організації та будівництві баз на Чорному морі, укріпленні й благоустрої [[Севастополь|Севастополя]] як головної [[військово-морська база|військово-морської бази]]. Здійснювалося будівництво доків, майстерень, берегових укріплень, [[Севастополь|Севастопольського]] адміралтейства та його батарей, складів, казарм і бібліотеки. М. Лазарєв також розробив план перебудови Миколаївського адміралтейства, де було збудовано нові елінги, ливарний та [[канат|канатний]] заводи, [[артилерій|артилерійська]], [[шлюп|шлюпкова]] й [[мачта|мачтова]] майстерні, казарма в селі [[Спаськ|Спаському]] під [[Миколаїв|Миколаєвом]] — новий будинок адміралтейства. Зусиллями М. Лазарєва Чорноморський флот було створено майже заново. В [[Миколаїв|Миколаєві]], [[Севастополь|Севастополі]], [[Херсон]]і було побудовано 17 лінійних кораблів, 9 [[фрегата|фрегатів]], 6 парових фрегатів, 7 корветів, 11 бригів, 11 шхун, 8 тендерів, 2 яхти, 28 пароплавів, 33 транспорти, 6 лоцманських суден, 25 канонірських човнів. Ці кораблі були стійкі, верткі, швидкохідні з потужним озброєнням, що стало в пригоді під час Кримської війни 1853 — 1856 рр., коли чорноморські моряки вразили світ розгромом турків біля Синопа й одинадцятимісячною героїчною обороною Севастополя.