Повіт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kvz65 (обговорення | внесок) |
Vervin (обговорення | внесок) Скасування редагування № 7157103 користувача Kvz65 (обговорення) |
||
Рядок 11:
Вперше трапляється в джерелах кінця 14 століття, написаних діловою "руською" мовою [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]]. На території Галицької Русі, західної [[Волинь|Волині]] та західної [[Поділля|Поділля]] в складі Польського короліства до 30-х рр. 15 ст. П. являли собою округи, якими управляли [[воєводи]] (призначалися з міцевого населення і підпорядковувалися [[староста|старостам]]). З утворенням Руського, Белзького і Подільського воєводств ці землі також були поділені на повіти. Управляв повітом гродський староста, що відав адміністративними, судовими, а іноді й військовими справами. З поширенням на українські землі польського права у кожному повіті діяв гродський суд (очолював староста) та виборний земський суд, які обслуговували головним чином шляхту (передусім землевласницьку). До серед. 16 ст. деякі з повітів складалися з свого роду підповітів на чолі з старостами нижчого рангу. У Волинській, Східноподільській і Київській землях до 1566 повіти були старостинськими округами, а в створених цього ж року Волинському і Брацлавському воєводствах, а також у Київському воєводстві (існувало з 1471) — судово-адміністративними округами. В роки національно-визвольної війни українського народу під проводом [[Хмельницький Богдан|Богдана Хмельницького]] 1648-57 на території Гетьманської держави було скасовано повіти і запроваджено полково-сотенну систему адміністративно-територіального і військового управління (див. [[Полк]] і [[Сотня]]). Після входження українських земель до складу Австрійської монархії на території Галичини і Буковини запроваджувався поділ на округи і дистрикти. Українські землі, що потрапили під владу [[Російська імперія|Російської імперії]] були остаточно поділені в кінці [[18 століття]] на [[губернія|губернії]] та [[уїзд|уїзди]]. Дистрикти й уїзди місцевим населенням традиційно йменувалися повітами, що знайшло свій вияв в українській та польській суспільно-політичній та науковій літературі 19-20 ст. Поділ на дистрикти проіснував до розпаду Австро-Угорщини, а уїзди до 1918. Повітовий поділ зберігався в [[УРСР]] до [[1923]], коли замість 102 повітів було створено 52 округи. В 1919-1939 повіт був адміністративно-територіальною одиницею на західноукраїнських землях, що входили до складу [[Польща|Польщ]]і.
[[Категорія:Адміністративно-територіальні одиниці]]
[[Категорія:Історичний територіальний поділ України]]
|