Мова розмітки даних: відмінності між версіями

Ідея використання мов розмітки вочевидь вперше публічно була висловлена [[Вільям Туннікліфф|Вільямом Туннікліффом]] на видавничій конференції в 1967 році. Цю ідею він назвав «загальним кодуванням» («generic coding»). ВУ 70-х роках Туннікліфф очолював розробку стандарту для видавничої індустрії, який мав назву GenCode, а пізніше став на чолі комітету [[ISO|Міжнародної Організації зі Стандартизації]], який створив [[SGML]] — першу широко використану наглядну мову розмітки. В кінціНаприкінці [[1960-ті|60]]-х дизайнер [[Стенлі Райс]] опублікував книгу, де оприлюднив свої розпливчасті припущення в схожій темі. [[Браян Рейд]] з [[Університет Карнегі-Меллон|університету Карнегі-Меллон]] у своїх 180 дисертаціях розробив теоретичну та практичну реалізацію наглядної розмітки.

У 1975 році Голдфарб переїхав з [[Кембридж, штат Масачусетс|Кембриджа, штат Масачусетс]] до [[Кремнієва Долина|Кремнієвої Долини]] та став проектувальником науково-дослідного центру [[IBM Almaden]]. В 1978 році він переконав керівництво IBM розгорнути комерційне використання GML, як частину продукту IBM для гнучкої та легкої структуризації документу. Неофіційна розробка почалася в тому ж році, результатом якої став стандарт [[SGML]]. В решті Врешті-решт, Голдфарб обійняв посаду голови комітету SGML. У 1986 році SGML була стандартизована та представлена Міжнародною Організацією зі Стандартизації.

Деякі ранні приклади використання мов розмітки поза видавничої індустрії можна знайти в типографських наборах інструментів [[Unix]]-систем, як то [[troff]] та [[nroff]]. ВУ цих системах команди форматування були вставлені в текст документу, таким чином дозволяючи типографським програмам форматувати текст згідно з редакторськими специфікаціями. Щоб отримати правильно надрукований документ, треба було діяти [[метод спроб та помилок|методом спроб та помилок]]. Доступність [[WYSIWYG]]- видавничих програм здебільшого витиснула використання мов розмітки звичайними користувачами, проте серйозна видавнича робота досі використовує розмітку для точного визначення не візуальної структури тексту.