Репарації: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлені помилки перекладу |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
Форми репарацій з Німеччини та її союзників задля відшкодування збитків, нанесених під час [[Друга світова війна|Другої світової війни 1939—45]], були визначені [[Ялтинська конференція|Ялтинський конференції]] 1945. На [[Потсдамська конференція|Потсдамській конференції]] в 1945 була досягнута наступна домовленість: репараційні претензії [[СРСР]] будуть задовільнені шляхом вилучення зі східної зони Німеччини і за рахунок німецьких активів в [[Болгарія|Болгарії]], [[Фінляндія|Фінляндії]], [[Угорщина|Угорщині]], [[Румунія|Румунії]] та Східній [[Австрія|Австрії]]; репараційні претензії [[Польща|Польщі]] СРСР задовільнить зі своєї частки; претензії [[ЗДА]], [[Великобританія|Великобританії]] та інших країн, що мали право на репарації, будуть задовільнені з західних зон; деяку долю репараційних платежів СРСР додатково мав отримати з західних зон Німеччини. Рішення Ялтинської і Потсдамської конференцій о репараціях СРСР з західних зон Німеччини західними державами в повному обсязі виконані не були.
Згідно з оприлюдненими в 1990 роки російськими дослідниками Михайлом Семирягой і Борисом Книшевським даним Головного трофейного управління, в СРСР з Німеччини було вивезено близько 400 тис. залізничних вагонів, в тому числі 72 тис. вагонів будівельних матеріалів, 2885 заводів, 96 електростанцій, 340 тис. верстатів, 200 тис. електромотрів, 1 млн. 335 тис. голів худоби, 2,3 млн. тон зерна, мільйон тон картоплі та овочів, по півмільона тон
На Центральній телефонній станції Москви, номера якої починалися на "222" і яка обслуговувала, окрім інших, [[ЦК КПРС]], до 1980-х років використовувалось обладнання телефонного вуза рейхсканцелярії. За даними історика-економіста [[Попов Гаврило Харитонович|Гаврила Попова]], навіть техніка для прослуховування, яка використовувалася після війни радянською держбезпекою, була німецького походження.
| |||