Устава на волоки: відмінності між версіями

У 2-й пол. 16 ст. реформу провадили в магнатських, шляхетських і церковних володіннях з метою посилення кріпосницького гніту і загарбання кращих селянських земель під фільварки. За “У. на В.” було значно збільшено державні податки, надано широких прав землевласникам, старостам, війтам і [[Лавники|лавникам]] щодо селян, зобов’язано селян 2-3 дні на тиждень працювати на землі феодалів. Спочатку реформу було проведено в Литві й Білорусі, частково на Русі-Україні: у великокнязівських володіннях Кременецького повіту на Волині. Згодом волочний спосіб господарства охопив усю Правобережну Україну і був однією з причин селянсько-козацьких повстань у кінці 16 – 1-й пол. 17 ст.

 

 

 

[[Категорія:Велике князівство Литовське]]

[[Категорія:Історія України]]