Вікіпедія

Которович Богодар Антонович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Ajvars (обговорення | внесок)
1624 редагування
Немає опису редагування
Kvandr (обговорення | внесок)
25 308 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 6:
| Справжнє_ім'я =
| Народження = 3 липня 1941
| Звідки = [[ГрубешувГрубешів]], {{POL}}
| Смерть = 4 липня 2009, [[Київ]]
| Роки = 1971 — 2009
Рядок 17:
}}
 
'''Богодар Антонович Которович''' (*[[3 липня]] [[1941]], м. [[ГрубешувГрубешів]], [[Холмщина]], тепер [[Польща]] — †[[4 липня]] [[2009]], [[Київ]]) — український [[скрипаль]], [[диригент]], [[народний артист УРСР]] ([[1979]]), завідувач кафедри скрипки та [[професор]] [[Національна музична академія України імені Петра Чайковського|Київської консерваторії]] (з 1985), фундатор і беззмінний художній керівник Державного камерного ансамблю «[[Київські солісти1985]]»). [[Член-кореспондент]] [[Академія мистецтв України|Академії мистецтв України]] ([[1997]]). Один із засновників сучасної української скрипкової школи. Батько відомої української [[скрипаль|скрипальки]] [[Мирослава Которович|Мирослави Которович]]
 
Фундатор і беззмінний художній керівник Державного камерного ансамблю «[[Київські солісти]]».
Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії ім Т. Г. Шевченка]] (1985)▼
 
Батько відомої української [[скрипаль|скрипальки]] [[Мирослава Которович|Мирослави Которович]]
 
▲Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії ім Т. Г. Шевченка]] (1985)
 
== Життєпис ==
Закінчив львівську музичну школу у Львові, рік —навчався у [[Львівська консерваторія|Львівській консерваторії]]. Звідти потрапляєпотрапив до [[Московська консерваторія|Московської консерваторії]] - до класу знаменитоговідомого педагога Ю. Янкелевича.
 
[[1971]] — ще студентом завоював 2-і преміюпремії авторитетногона конкурсуконкурсах ім. Нікколо Паганіні в [[Генуя|Генуї]] та ім. Дж. Енеску (м. [[Бухарест]]).
 
Пізніше Которович мав ще дві символічні зустрічі з [[Паганіні]]: через 20 років він судив учасників генуезького конкурсу, а в травні 1999, коли маестро вирішив поставити крапку у виконавській кар'єрі, відіграв два аншлагових бенефіси в Національній опері на знаменитій скрипці Паганіні «Cannone» роботи [[Гварнері]] — її на два вечори доставили до Києва спеціальним рейсом. Которович залишається єдиним скрипалем-неіталійцем, якому довірили цей інструмент.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Которович_Богодар_Антонович