Празький метрополітен: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 34:
Після цього будівництво стало йти швидше. З 1973 року йшло будівництво перших семи станцій [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінії A]] (''Дейвіцька/Dejvická'' — ''Площа Миру/Náměstí Míru''), що були відкриті [[12 серпня]] [[1978]] і сполучили міські райони [[Дейвіце]], [[Градчани]], [[Старе Місто (Прага)|Старе Місто]] та [[Мала Страна]]; ''Музеум/Muzeum'' стала станцією пересадки на гілку C. Тоді як на той час всі станції лінії C будувалися відкритим методом, на новій лінії вперше з'явилися станції глибокого залягання (''Площа Миру/Náměstí Míru'', 52 м, досі є найглибшою станцією метрополітену) — це було викликано наявністю перепадів висот, історичних будівель у центрі міста та необхідністю проходу під Влтавою. У 1980 році обидві лінії розширилися: на A з'явилися три станції в східний бік (до ''Желівського/Želivského''), лінія C ж пішла далі на південний схід до станції ''Космонавтів/Kosmonautů'' (зараз ''Гає/Háje''). Ці чотири станції лінії С розвантажили один з найзаселеніших житлових масивів всієї [[Чехія|Чехії]] — ''Jižní Město'' («Південне місто»). <ref name="hist"></ref>
[[3 листопада]] [[1984]] року відкрилися наступні станції на лінії C, ''Влтавська/Vltavská'' та ''Вокзал Голешовіце/Nádraží Holešovice'' (тодішня назва — ''Фучика/Fučíkova'') з тунелем під Влтавою. Спочатку були пропозиції провести лінію через міст над річкою. Це відповідало б тодішньому проекту реконструкції Празького залізничного вузла, де мав бути маршрут через райони Голешовіце та Лібень ({{lang-cs|Libeň}})
[[2 листопада]] [[1985]] року відкрилася перша ділянка [[Лінія B (Празький метрополітен)|лінії B]]. Вона складалася з семи станцій, від ''Сміховського вокзалу/Smíchovské nádraží'' до кінцевої ''Соколовська/Sokolovská'' (нинішня назва ''Florenc''). Так утворився трикутник пересадок (''Мустек/Můstek'' мала перехід до [[Лінія A (Празький метрополітен)|лінії A]], ''Sokolovská'' — до C).
| |||