Ланцюговий міст (Київ): відмінності між версіями

Для пропуску суден міст мав розвідну частину біля правого берегу, що приводилася в рух поворотним колом за допомогою всього чотирьох осіб. Вона діяла протягом не всієї [[навігація|навігації]]. Тодішні судна нормально проходили під Ланцюговим мостом, і лише навесні, коли рівень води істотно піднімався, доводилося вдаватися до проходу під розвідною секцією. Наприкінці [[ХІХ століття]] внаслідок обміління Дніпра в районі розвідної секції, а також її недостатньої ширини, що ставало на заваді розиткурозвитку річкового судноплавства, було прийняте рішенні про реконструкцію моста. Серед інших розглядався проект російського інженера професора М. А. Белелюбського з реконструкції поворотної секції. В результаті проведеного в [[1897|1897 році]] конкурсу був прийнятий проект київського інженера Аполoна Лоського. У червні—жовтні [[1898|1898 року]] проведена реконструкція моста. Розвідну секцію замінили стаціонарною, надбудували арку над центральною опорою, полотно моста підняли до центру на 11 [[фут]]ів (3,4 м), а [[фарватер]] ріки поглибили. На час закриття руху по мосту переправа через Дніпро здійснювалася за допомогою двох поромів.