Вікіпедія

МіГ-3: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м шаблон
EmausBot (обговорення | внесок)
Боти
711 076 редагувань
м Робот: избранная статья pl:MiG-3; косметичні зміни
Рядок 43:
<!-- Озброєння -->
|Гарматне озброєння =
|Кулеметне озброєння = 1×12,7 мм [[кулемет]] БС<br />2×7,62 мм кулеметів ШКАС<br />2×12,7 мм кулеметів БК під крилом (додатково)
|Боєзапас = 300 патронів на ствол<br />750 патронів на ствол
|Точок підвіски =
|Маса підвіски = максимум 200
Рядок 74:
У [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] МіГ-3 використовували в різних варіантах. Його основні якості&nbsp;— велика стеля (12 000 м) і висока швидкість на висотах більше 5 000 м дозволяли радянським льотчикам успішно вести бої з бомбардувальниками і розвідниками противника. До початку війни винищувачів МіГ-3 було в строю значно більше, ніж [[ЛаГГ-3]] і [[Як-1]], і на них було переучено чимало льотчиків. Однак МіГ-3 був ще недостатньо освоєний стройовими льотчиками, перенавчання більшості із них ще не було завершено, і можливості літаків не завжди ефективно використовувалися. Порівняння з іншим масовим винищувачем початку війни&nbsp;— [[І-16]], який веде свою історію з [[1933]] року, було явно не на користь МіГа. [[І-16]], самий маленький винищувач німецько-радянської війни, був надзвичайно маневрений (навіть більше, ніж Як-1), мотор надійно захищав льотчика від лобової атаки, технічне обслуговування було дуже простим. Але керувати ним було не просто, він реагував на будь-яке тремтіння руки. МіГ, навпаки, був «важким» в управлінні, мало маневреним. Основна причина&nbsp;— малопотужний для такого важкого літака мотор.
 
За пропозицією льотчика-випробувача [[Супрун Степан Павлович | С.&nbsp;П.&nbsp;Супруна]] були сформовані два полки на МіГ-3 з великим відсотком знайомих з ними випробувачів. Побічно це допомогло в усуненні недоліків пілотування, але залишився неподоланним основний недолік МіГ-3: перевершуючи всі винищувачі в швидкості на висотах понад 5000 м, він на малих і середніх висотах поступався винищувачам [[Як-1|Як]], [[Ла-5|Ла]] і німецьким, що разом зі слабкістю озброєння не дозволяло повноцінно використовувати МіГ-3 як фронтовий винищувач. Але він знайшов собі застосування як висотний нічний винищувач в системі [[ППО]], де його велика стеля (до 12 000 м) і висока швидкість на висотах були вирішальними. Так він в основному і застосовувався до кінця війни, зокрема, охороняючи [[Москва|Москву]]. На фронтах МіГ-3 застосовувався в [[1941]]—[[1943]] роках. (На Брянщині, на [[Кубань|Кубані]], в [[Молдова|Молдавії]] і в [[Крим]]у). У 1941&nbsp;р. МІГ-3, незважаючи на стереотип про слабке озброєння, широко й успішно використовувався як винищувач-бомбардувальник, з установкою під крилами шести-восьми [[РС-82]] (досліди з [[РБС-132]] і [[РОФС-132]]) або двох [[ФАБ|ФАБ-50]]. Літаки МіГ-3 були єдиними серед винищувачів нового типу, які отримали в передвоєнний час бомботримачі і надійну систему скидання бомб. Також успішним було застосування МіГ-3 як розвідника. Недоліком МіГ-1 і МіГ-3 була неможливість встановлення гармати через вісь редуктора двигуна, викликана його конструкцією. Тим не менш, у сукупності більше третини випущених МіГ-3 мали озброєння (не рахуючи [[ШКАС]]) з двох-трьох великокаліберних кулеметів ([[Універсальний кулемет Березіна|БС]] і БК), батарей [[РС-82] ] і [[ШВАК (гармата)|гармат ШВАК]]. Протягом 1940—1941 &nbsp;років заводи випустили більше 3,3 тис. літаків МіГ-3.
 
На МіГ-3 збив ворожий літак [[22 липня]] [[1941]] року в самому першому бою над Москвою льотчик 2-ї окремої винищувальної авіаескадрильї ППО Москви [[Галлай Марк Лазарович|Марк Галлай]] <ref>[http://antrakt.ng.ru/style/2009-04-10/12_gallai.html Наставник Гагаріна. - «НГ», 2009-04-10]</ref>, на цьому ж літаку на початку війни літав і здобув свою першу перемогу [[Покришкін Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Покришкін]] (збив [[Мессершмітт Bf.109|Ме-109Е]]), один з [[ас|асів]] [[Військово-повітряні сили СРСР|ВПС РСЧА]].
Рядок 87:
* '''МіГ-3уд'''&nbsp;— серійна модифікація, в якій фюзеляж нібито був подовжений до 8,45 м, завдяки чому, як стверджувалося, вдалося досягти підвищення статичної поздовжньої стійкості і невеликого поліпшення аеродинаміки. Сучасними дослідниками існування такої модифікації заперечується;<ref>[http://www.airforce.ru/aircraft/mikoyan/mig-3/ До питання про довжину МіГ-3] </ref>.
* '''МіГ-3''' з мотором [[АМ-38]]&nbsp;— літак №&nbsp;3595 для випробувань;
* '''[[ І-210|МіГ-9]] (І-210)'''&nbsp;— варіант із зіркоподібним мотором [[АШ-82|М-82]];
* '''МіГ-7''' — дослідна модифікація МіГ-3 з двигуном АМ-37;
* '''МіГ-9Е (І-211)'''&nbsp;— варіанти із зіркоподібним мотором М-82Ф;
Рядок 181:
[[Категорія:Літаки Другої світової війни]]
[[Категорія:Літаки СРСР]]
 
{{Link FA|pl}}
 
[[ar:ميكويان جيروفيتش ميج-3]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/МіГ-3