Феофан Грек: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ArthurBot (обговорення | внесок)
м r2.6.3) (робот додав: sr:Teofan Grk
Lorry (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
 
{{Художник
| Ім'я = Феофан Грек
| Оригінал імені = <!-- ім'я мовою оригіналу -->
| Фото = Feofan Stlpnik.jpg
| Ширина = 200px
| Підпис = Худ. Феофан Грек. Даніїл Столпник , фреска
| Ім'я при народженні = Феофан<!-- повне ім'я при народженні -->
| Дата народження = близько [[1337]]
| Місце народження = Візантійська імперія<!-- місце народження -->
| Дата смерті = після [[1405]]
| Місце смерті = Московія<!-- місце смерті -->
| Національність = грек<!-- національність -->
| Громадянство = Візантійська імперія<!-- громадянство -->
| Жанр = ікони, біблійні фрески, декоративний живопис<!-- жанри, тобто живопис, скульптура чи інше -->
| Навчання = <!-- де навчався -->
| Напрямок = іконопис<!-- художній напрямок -->
| Роки творчості = <!-- період творчої активності -->
| Покровитель =
| Вплив = іконопис Візантії<!-- художники творчість яких найбільше вплинула -->
| Вплив на = <!-- художники на творчість яких справив найбільший вплив -->
| Премії = <!-- головні професійні премії -->
| Твори = <!-- роботи художника -->
| Сайт =
}}
 
[[Файл:Богоматерь Донская.jpg|міні|180пкс|''Донська Богоматір'']]
 
Рядок 8 ⟶ 35:
== Русь ==
=== Новгород ===
До Русі Феофан Грек прибув близько [[1370]] року вже зрілим митцем, імовірно разом із митрополитом Київським [[Кипріан|Кіпріаном]], він оселився у [[Новгород]]і. [[1378]] року почав роботу над розписом церкви[[церква СпасаСпас на ІллініІллінє вулиці|церкви Спаса на ІллініІллінє вулиці]]. Найграндіознішим зображенням у храмі є погруднє зображення Спаса Вседержителя у куполі. Крім [[купол]]а Феофан розписав [[Барабан (архітектура)|барабан]] фігурами праотців і [[Ілля (пророк)|пророків Іллі]] та [[Іван Хреститель|Іоанна Предтечі]]. До нас дійшли також розписи [[Абсида|абсиди]]&nbsp;— фрагменти чину святителів та [[Євхаристія|Євхаристії]], частина фігури Богородиці на південному [[вівтар]]ному стовпі, «Водохреща», «Різдво Христове», «[[Стрітення]]», «Проповідь Христа апостолам» і «Сходження до аду» на [[склепіння|склепінні]] і стінах, що до нього примикають. Найкраще збереглись фрески Троїцького приділу. Це орнамент, фронтальні фігури святих, напівфігура «Знамення» із майбутніми ангелами, престол із фігурами чотирьох [[святитель|святителів]], які підходять до нього, у верхній частині стіни&nbsp;— [[Стовпник]]и, старозаповітна «Трійця», медальйони із [[Іваном Лествичник|Іваном Лествичником]], Агафоном, Акакієм та Постать [[Макарій Єгипетський|Макарія Єгипетського]].
 
Феофан Грек залишив вагомий внесок у новгородському мистецтві, зокрема, майстри, які сповідували той самий світогляд і сприйняли частково манеру майстра, розписали церкви Успіння Богородиці на Волотовому полі та церкву [[Теодор Стратилат|Феодора Стратилата]]. Живопис у цих храмах нагадує фрески церкви Спаса на Ілліні своєю вільної манерою, принципом побудови композицій і вибором кольорів. Пам'ять про Феофана Грека залишилася і в новгородських іконах — в іконі «Вітчизна» (14 століття) присутні [[серафим]]и, скопійовані з фресок церкви Спаса на Ілліні, у клеймі «Трійця» — іконі 15 століття — простежуються паралелі із «Трійцею» Феофана, а також в кількох інших творах. Також вплив Феофана видно і в Новгородській книжковій графіці, в оформленні таких рукописів як «Псалтир Івана Грозного» (останнє десятиліття 14 століття) і «Погодинскому Пролозі» (друга половина 14 століття).