Відмінності між версіями «Кулик Зіновій Володимирович»

м
нема опису редагування
м
У 1989 р. закінчив аспірантуру в Академії суспільних наук [[СРСР]] в [[Москва|Москві]]. Захистив там кандидатську дисертацію на тему «[[Телебачення]] в системі зовнішньополітичної пропаганди: 80-ті роки XX століття» (1989). Кандидат історичних наук.
 
== Політична діяльність ==
== Комсомольсько-компартійна кар`єра ==
 
==== Комсомольсько-компартійна кар`єра ====
 
*Із 1973 року — завідувач сектору інформації Львівського обкому Ленінської комуністичної спілки молоді України ([[ЛКСМУ]])
 
<blockquote>''«Я, на відміну від багатьох знакових фігур, навіть керівників національно-демократичних рухів і організацій, вийшов із партії не після ГКЧП, а після аспірантури - за рік до ГКЧП. Причому достатньо демонстративно, але це вже така справа... Керівництво Компартії України було абсолютно непридатним до горбачовських змін і реформ»''. [http://dailylviv.com/news/11422]</blockquote>
 
==== Членство в НДП ====
 
Наприкінці 90-х років вступив до лав про-владної політичної партії [[Пустовойтенко Валерій Павлович|Валерія Пустовойтенка]] «Народно-демократична партія» ([[НДП]]). Як член НДП, 2000 року балотувався у народні депутати до Верховної Ради України по Галицькому округу, але програв [[Чорновіл Тарас В’ячеславович|Тарасу Чорноволу]] — сину відомого політика [[Чорновіл В’ячеслав Максимович|В’ячеслава Чорновола]].
 
== Журналістська діяльність ==
== Державна служба ==
 
1992 рік — генеральний директор програм Українського телебачення.
 
1993 — віце-президент Укртелерадіокомпанії. В цей час з`явився перший проект Кулика-бізнесмена - телевізійний канал [[УТ-3]], який сам Кулик охарактеризував як ”приватно-державну структуру”.
 
У січні 1995 року призначений головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, здійснюючи управління державними телерадіомовниками. У цей час фігурував в одному із перших в незалежній Україні скандалів, пов’язаних із цензурою — [[31 грудня]] [[1995]] р. особисто заборонив вихід в ефір на каналі УТ-1 інформаційно-аналітичної телепрограми «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», виробництва недержавної телекомпанії «Нова мова» [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександра Ткаченка]], що спричинило перехід цього тижневика у «підпілля» на 10 місяців.
 
Із липня 2003 до моменту смерті — помічник Прем’єр-міністра України [[Янукович Віктор Федорович|Віктора Януковича]]
 
== Медіа-проекти ==
 
В 1993 р. на українському телебаченні з`явився перший проект Кулика-бізнесмена - телевізійний канал [[УТ-3]], який сам Кулик охарактеризував як ”приватно-державну структуру”.
 
В 1999 р. започаткував проект всеукраїнського україномовного щотижневого суспільно-політичного [[журнал]]у «[[Політика і культура]]» ([[ПіК]]). Головним редактором ”ПіК” був відомий українскький журналіст і публіцист [[Кривенко Олександр Анатолійович|Олександр Кривенко]].
 
== Творчий доробок ==
 
Похований 15 травня 2004 р. на Байковому кладовищі в Києві. Панахида і прощання відбувалися в київському Будинку офіцерів.
 
== Відзнаки ==
 
* Почесне звання «Галицький лицар-99» (присуджене за видання журналу «ПіК»)
 
== Посилання ==
2374

редагування