Відмінності між версіями «Кулик Зіновій Володимирович»

м
== Державна служба ==
 
1992 рік — генеральний директор програм Українського телебачення
Із початку 90-х років працював головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, здійснюючи управління монопольними в ті часи державними телерадіомовниками. У цей час фігурував в одному із перших в незалежній Україні скандалів, пов’язаних із цензурою — [[31 грудня]] [[1995]] р. особисто заборонив вихід в ефір на каналі УТ-1 інформаційно-аналітичної телепрограми «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», виробництва недержавної телекомпанії «Нова мова» [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександра Ткаченка]], що спричинило перехід цього тижневика у «підпілля» на 10 місяців.
 
1993 — віце-президент Укртелерадіокомпанії. В цей час з`явився перший проект Кулика-бізнесмена - телевізійний канал [[УТ-3]], який сам Кулик охарактеризував як ”приватно-державну структуру”.
 
ІзУ початкусічні 90-х1995 роківроку працювавпризначений головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, здійснюючи управління монопольними в ті часи державними телерадіомовниками. У цей час фігурував в одному із перших в незалежній Україні скандалів, пов’язаних із цензурою — [[31 грудня]] [[1995]] р. особисто заборонив вихід в ефір на каналі УТ-1 інформаційно-аналітичної телепрограми «[[Післямова (телепрограма)|Післямова]]», виробництва недержавної телекомпанії «Нова мова» [[Ткаченко Олександр Владиславович|Олександра Ткаченка]], що спричинило перехід цього тижневика у «підпілля» на 10 місяців.
1998-1999Серпеньпрезидентлистопад 1996 року — виконувач обов`язків президента [[НТКУ|Національної телекомпанії України]]
1996-1999 — міністр інформації України. У цей час був одним із лобістів виходу на 1-му телеканалі ([[УТ-1]]) програм і дубльованих іноземних кінофільмів, виробництва приватної телерадіокомпанії «Студія «[[1+1]]», отримання нею ліцензії на вечірнє і ранкове мовлення із [[1 січня]] [[1997]] р. на 2-му телеканалі ([[УТ-2]]), а також перекомутування двох державних телеканалів діапазону метрових хвиль, внаслідок чого 1+1 отримав більше покриття території України.
 
13 листопада 1996-1999 листопад 1998 року: перший і єдиний міністр інформації України. (Після його відставки Міністерство інформації було ліквідовано). У цей час був одним із ініціаторів і лобістів виходу на 1-му телеканалі ([[УТ-1]]) програм і дубльованих іноземних кінофільмів, виробництва приватної телерадіокомпанії «Студія «[[1+1]]» [[Роднянський Олександр Юхимович|Олександра Роднянського]], отримання нею ліцензії на вечірнє і ранкове мовлення із [[1 січня]] [[1997]] р. на 2-му телеканалі ([[УТ-2]]), а також перекомутування двох державних телеканалів діапазону метрових хвиль, внаслідок чого 1+1 отримав більше покриття території України.
1998-1999 — президент [[НТКУ|Національної телекомпанії України]]
 
1999-2000 — заступник секретаря [[РНБО|Ради національної безпеки і оборони України]]
2374

редагування