Рене Антуан Реомюр: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: fr:René-Antoine Ferchault de Réaumur |
Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
==Дослідження у галузі металургії==
Дослідження Рене Антуана Реомюра у галузі металургії були одними з тих, що стали основою для розвитку теоритичних уявлень о процесах металургії заліза. Реомюр здійснив багаторічні дослідження з ковким залізом, сталлю і чавуном у лабораторії у замку Бермондьєр на півночі [[Франція|Франції]]. Він першим використав [[мікроскоп]] у дослідженнях структури сплавів заліза, розробив класифікацію чавунів за характером зламу, запропонував спосіб вимірювання твердості чавуну і сталі за допомогою семиступеневої склерометричної шкали.
Важливим досягненням наукової праці Реомюра стала теорія навуглецювання заліза, що дала перше наукове пояснення відмінності у властивостях ковкого заліза, сталі і чавуну.
У часи Реомюра [[вуглець]] ще не був виокремлений к хімічний елемент, Реомюр називає його у своїх працях "сірчано - солевою матерією" або "горючою складовою деревного вугілля".
Найважливіші результати своїх досліджень Реомюр виклав у двох книжках, виданих 1722 року у [[Париж]]і. Це "Мистецтво перетворення ковкого заліза у сталь" і "Мистецтво пом'якчення виливаного чавуну".
За Реомюром, основою сплавів заліза є "чиста залізна субстанція, з'єднана з більшою чи меньшою кількісттю сірчано - солевої матерії, причому більше за все її міститься у чавуні і меньш за все у ковкому залізі, у сталі міститься середня кількість. ... Додаючи сірчано - сольову матерію у м'яке залізо, можна отримати спочатку сталь, а потім чавун".
Погляди Реомюра були не відразу оцінені і сприйняті спеціалістами і вченими. Особлива роль вуглецю у сплавах заліза стала очевидною лише приблизно через століття.
[[Категорія:Французькі науковці]]
| |||