Соціальна інституція: відмінності між версіями

Цей термін широко застосовується для опису регулярно повторюваних протягом тривалого часу [[соціальна практика|соціальних практик]], що санкціоновані та підтримуються з допомогою [[соціальна норма|соціальних норм]] і які мають важливе значення в [[соціальна структура|структурі суспільства]] [1].

Поняття соціального інституту часто застосовують поряд із поняттями [[соціальна роль|соціальної ролі]] та [[соціальна група|соціальної групи]]. Проте, поняття «соціальний інститут», так само позначаючи усталені зразки поведінки, є, порівняно з поняттям ролі, поняттям вищого порядку, яке включає багато ролей. Деякі науковці проводять межу між соціальним інститутом та соціальною групою лише у кількісному вимірі, оскільки соціальним групам також властиві певні групові моделі поведінки. Проте, група — це, в першу чергу, сукупність індивідів, що взаємодіють між собою, а інститут — система соціальних зв'язків та сукупність соціальних норм, що реалізуються на практиці [1].

'''Соціальний інститут''' — набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих [[функція (соціологія)|соціальних функцій]] [3]

'''Соціальний інститут''' — організована система зв'язків та соціальних норм, яка об'єднує важливі [[суспільна цінність|суспільні цінності]] та [[суспільна процедура|процедури]], які задовольняють основні потреби [[суспільство|суспільства]]. В даному випадку, суспільні цінності — поширені ідеї та цілі, суспільні процедури — [[габітуалізація|стандартизовані]] зразки поведінки у групових процесах, система соціальних зв'язків — переплетіння ролей та статусів, завдяки яким ця поведінка здійснюється та утримається у визначених межах [2].

За ''[[Ян Щепанський|Яном Щепанським'']], усю сукупність значень поняття «соціальний інститут» можна звести до чотирьох основних:

# сукупність матеріальних установ та засобів, які дозволяють уповноваженим індивідам виконувати суспільні без особистіснібезособистісні функції, що мають на меті задоволення потреб та регулювання поведінки;

На початку розвитку соціології, [[соціальна реальність]] розглядалась як реальність інституціональна, тобто реальність соціальних інститутів. Відповідно і перша в [[Історія соціології|історії соціології]] перспектива сприйняття, опису і пояснення дійсності отримала назву інституціоналізм. Власне і соціологія розглядалась як наука про макроструктури суспільства — соціальні інститути [5].

Соціальні інститути мають практично необмежену владу над окремими індивідами в плані нав'язування обов'язкових способів [[соціальна дія|дії]] (стандарти та зразки поведінки). Проте, влада проявляється тільки тоді, коли індивід вступає у конфлікт із способами дії ій інститут змушений застосовувати щодо індивіда [[Санкція (соціологія)|санкції]].

# Легітимація через [[Правова норма|правові норми]], що конкретизують генералізовані цінності (правова).

# Легітимація через [[спільність|спільноти]], до яких належить або прагне належати індивід Соціально(cоціально-групова).

Соціальний інститут — типові реакції індивідів на типові ситуації; інстанції [[соціалізація|соціалізації]], кінцева мета яких — «виробництво» індивідів, що адекватні вимогам даного суспільства.

# Закріплення та відтворення [[Суспільні відносини|суспільних відносин]].