Моргуненко Володимир Степанович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я =
| жінка =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| зображення =
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження = [[12 жовтня]] [[1905]]
| місце_народження = [[Одеса]]
| дата_смерті = [[28 лютого]] [[1943]]
| місце_смерті = [[Кримка (Первомайський район)]]
| причина_смерті = розстріляний
| громадянство =
| національність = [[українець]]
| Alma_mater = [[Одеський педагогічний інститут]]
| відомий_(відома) = [[партизан]]
| рід_діяльності = [[педагог]]
| титул =
| посада =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| підпис =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}
'''Володимир Степанович Моргуненко''' ([[12 жовтня]] [[1905]] - [[28 лютого]] [[1943]]), український [[педагог]], керівник підпільної організації, [[Герой Радянського Союзу]].
 
Рядок 10 ⟶ 46:
== Партизанська Іскра ==
 
Володимир Моргуненко разом з учнем 9-го класу [[Гречаний Парфентій Карпович|Парфентієм Гречаним]] у жовтні 1941 року створив молодіжну партизанську організацію спротиву «[[Партизанська Іскра]]» з учнів школи села [[Кримка (Первомайський район)|Кримка]], яка складала спочатку 17 партизан і розрослася до 33 учасників.
 
Під керівництвом Моргуненко В.С. підпільники придбали 2 радіоприймача і друкарську машинку, завдяки чому мали змогу розповсюджувати новини Радінформбюро та листівки у селах Первомайського району: Кримці, Катеринці, Кумарах, Кам’яній Балці, Новоандріївці. Бойові підпільні групи були створені в усіх названих селах, очолювали їх колишні учні Володимира Степановича: Володя Вайсман, Поліна Лойченко, Дарина Дяченко, Надія Буревич. Партизани збирали зброю, боєприпаси, організовували саботаж, диверсії: перша військова операція була проведена іскрівцями на залізниці станції Кам'яний Міст – підірвавши 2 ешалони: три десятка вагонів, чотири цистерни з паливом, півтора десятка платформ з автомашинами та тягачами, два паротяги. У червні 1942 року «Партизанська іскра» пустила під укіс неподалік від села [[Кримка (Первомайський район)|Кримка]] німецький військовий ешелон з 48 вагонів, платформ, завантажених воєнною технікою і боєприпасами, бензоцистерн з паливом.