Давач тиску: відмінності між версіями

Основні діючі датчики тиску відносяться до аналогових з уніфікованим струмовим сигналом 0...5, 0...20 аюоабо 4...20 мА. Останніми роками спостерігається перехід до цифрових датчиків тиску ( у т.ч. поширення набуває цифровий протокол [[HART]]). Бурхливо розвивається системна інтеграція перетворювачів тиску з використанням окремих різновидностей [[промислова мережа|промислових мереж]] ([[Fieldbus]], [[Modbus]], [[Profibus]] та ін.). При цьому використовується цифровий протокол обміну інформацією між давачем тиску та системою керування, що суттєво спрощує взаємозамінність приладів різних виробників.

У промисловій практиці вимірювання тисків поширення набули деформаційні прилади з пружним чутливим елементом. У цих приладах тиск визначається за деформацією пружних чутливих елементів або за зусиллям, що вони створюють, щокотрі перетворюються передавальними механізмами в кутове чи лінійне переміщення вказівника на шкалі приладу. За видом пружного чутливого елемента пружинні прилади поділяються на наступні види:

* прилади з [[трубчаста пружина|трубчастою пружиною]] (трубкою Бурдона);

* ''ємнісні'' — використовують пружний чутливий елемент у вигляді конденсатора із змінним зазором: за рахунок зміщення чи прогинпрогину під дією тиску рухомого електрода-мембрани відносно нерухомого електрода;

* ''п'єзоелектричні'' — базуються на залежності поляризованого заряду чи резонансної частоти п'єзокристалу [[кварц]]у чи турмаліну під дією прикладеного до нихнього тиску;