Нумерологія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.4) (робот змінив: de:Zahlensymbolik; косметичні зміни |
Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
Нумерологія сягає своїм корінням в глибоку давнину. Числами користувалися ще первісні племена. Свідомо чи несвідомо, люди й сьогодні у своїх діях звертають увагу на числа: дарують непарну кількість квітів в букеті, сервіз на шість або дванадцять персон, певні слова чи ритуали повторюють тричі. Числова магія відображена в [[марновірство|марновірствах]]: у багатьох країнах відсутні літаки з бортовим номером 13, немає 13-го поверху, немає 13-го номера будинку чи квартири.
== Символіка чисел ==
{{wikify}}
Символіка чисел представляє собою загадковий феномен системи світосприйняття людини. З давніх давен число мислилося в якості способу пізнання Універсуму та місця людини вньому. Нумерологічні показники сприймалися образним втіленням основ вчення про Всесвіт.
Числовий символізм знайшов своє відбиття і в новій світоглядній системі, яка постала з появою християнства. Християнське догматичне вчення ввібрало в себе традицію пошановування чисел, зробивши їх своєрідним орієнтиром на шляху пізнання Істини.
Найбільш шанованими у християнстві були такі числа як 3, 4, 5, 7, 12. Вони, з одного боку, були визнані, як найбільш досконалі з всього числового ряду, що несуть благодать, гармонію, спокій, досконалість у земний світ; з іншого, - найбільше підходили для вираження основ християнського віровчення.
Так, '''число 3''' відображає Божественну Трійцю і є числом простору, повноти, реальності. Часто вважають його і числом людської душі та одкровення, всього духовного. Не дивно, що трійка тісно пов’язана із церковними священнодійствами та молитвами. Так на славу Трійці Церквою було введено молитву «Трисвятое», трикратне оспівування «Господи помилуй» . З трійкою пов’язують і обрядовість на Великдень: трикратне обходження престолу перед початком служби, трикратне відспівування «Христос воскресе». Фігурує трійка і при освячені води на Богоявлення. Навіть у повсякденному житті ми тричі хрестимося чи промовляємо молитву, тричі дитину занурюють у священну купіль під час хрещення.
'''Число 4''' носить відбиток земного світу: воно вказує на сторони світу, на чотири пори року, що є відображенням земної універсальності, на чотири вітри, що символізують перемінність та мінливість людського життя у порівнянні з гармонійністю та сталістю Небесного. Це число говорить про життя віруючих: це чотири ріки в садах Едему, яким колись стане земля; це чотири Євангелія про життя Ісуса Христа, який був людиною. Це число слабкості людини перед Триєдинством Божим.
'''Число 5''' символізує єдність Земного з Небесним. При посвяченні в священний сан помазують край правого вуха, великий палець правої руки та ноги. Вухом людина має слухати слово Боже, рукою – виконувати доручення Боже, а ногою - йти по шляху Божому. Кожна з цих частин тіла пов’язана з числом 5: вухо є одним із п’яти органів чуття, а на руках і ногах маємо по п’ять пальців. Рука ще символізує орган, яким людина формує навколо себе світ. 10 пальців на двох руках часто ототожнюють з 10 заповідями на двох скрижалях, що виражають міру людської відповідальності перед Богом. Число 5=4+1 – творіння (людина,4) пов’язане з Богом (1). Таким чином, число п’ять символізує зв'язок безпосередньо людського з Божественним. Практичним прикладом фігурування п’ятірки в християнських ритуалах є благословення п’яти хлібів на літії під час «всенощного бдения» і вживання на проскомідії під час літургії 5 просфор. Урочисте п’ятиглав’я, що увінчує центральну частину храму Святої Софії, символізує Христа та чотирьох Євангелістів
Чи не найбільш розроблена символічна природа '''числа 7'''. Сімка є числом найвищої досконалості та повноти. Вона вказує на завершеність: сім притч в Матвія дають повний опис Царства Небесного, сім днів Бог творив світ, сім кольорів має веселка, що символізує дарунок Божий по завершенню Ноєвих поневірянь та початок нового світу, сім смертних гріхів приводять людину до руйнації власної душі і сім «добродетелей», які збагачують її. Число 7=4+3 – це символ єдності всього світу, Земного із світом Божественним, людського і Небесного. Яскраво це видно в композиційній ідеї Святої Софії: західний фасад з центральним порталом означав вхід до Церкви як громади вірних, тому над ним бачили сім бань – символ Церкви як Дому Премудрості, що утверджується на семи стовпах (Таїнствах).
Число 7 є символом Діви Марії як земної Церкви, котра поєднує в собі небесне і земне, духовне і тілесне, бо воно утворене з чисел 3 і 4: трійка символізує Святу Трійцю, а четвірка – символ матеріального світу, який складається з чотирьох елементів.
'''Число 12''' символізує народ Божий, його послідовників (12 апостолів будуть судить 12 колін ізраїльського народу). Вважається, що 12 символізує найвищу Божественну владу. 12 є виразником людського призначення сліпо вірити Божій волі і йти по начертаному Господом шляху. Саме Божий намір виявився в 12 пунктах Нікео-цареградського символу віри, які стали основними положеннями всього християнського вчення.
Цікавим є символічне значення '''числа 2''', що, можливо, не наділене таким сакральним змістом як інші числа, але протиріччям свого трактування викликає інтерес. Основна ідея – протилежність числу 1, що символізує Господа та його найвищу владу над всім живим. Тому число 2 відображає другорядність, протилежність, слабкість.
Побутує бачення у двійці число Ісуса Христа, аргументуючи це тим, що він є другим істинним Богом і є істинною людиною, Спасителем, який прийшов на землю у подобі людини, аби врятувати світ. Однак, дане число має і негативну сторону свого значення, адже 2 – це протилежність, ворожість, конфлікт, одним словом – промисли Сатани. Але найбільшу цікавість, викликало символічне уособлення в числі два жінки. З одного боку, вона дає життя, що є первородним гріхом, тому і жінка несе гріх у собі, а з іншого – саме вона дала життя Ісусу і, таким чином, відкрила світу шлях до спасіння. Жінка принесла в цей світ смертність, але і дала спасіння. Таким чином, число два поєднує в собі два символічних моменти, два протиріччя: спасіння і гріх.
'''Число 8''' було найближчим до людей, адже складалося з 1 (Бог) і 7 (Церква) і містить в собі ідею входження Бога в Церкву. У Святому Письмі написано, що вісім днів освячувався храм Єрусалимський і на восьмий день приносили немовля в церкву і давали йому ім’я. вісімка є також числом загального воскресіння при настанні Царства Божого. Так у Біблії сказано, що восьмий день є Божим днем. Ідея спасіння, яка втілюється в семантичному полі вісімки, знаходе своє підтвердження в Книзі Буття, де подається опис подій всесвітнього потопу, коли врятувалося лише вісім людей. Родина Ноя є символом спасенного людства.Символізм вісімки проявився в поширенні практики будування октагональних (восьмикутних) храмів.
Стосовно цілих чисел, то головним їх символічно-сакральним визначенням служить відображення ними певної цілісності, ідеальності, завершеності, візуальної повноти. Цікавим є те, що '''число 0''' як окреме число натурального числового ряду в нумерології не використовується. Очевидно, це пов’язане з практичною потребою людини в давні часи, коли кількість предметів визначалася через порівняння з іншою сукупністю речей. Однак, із поглибленням знань про природу, спостережливі люди помітили певну циклічність природних процесів. Засновники містико-символічного вчення про числа – піфагорійці – першими звернули увагу на нуль, як на число, що є прототипом круга – символу побудови Всесвіту. Круг у давніх народів асоціювався із перемінністю життя, адже його сторони символізували підняття та опускання, розгортання та згортання. Зображення у вигляді пустого круга розумілися як цілісна ідіома життя, де немає смерті та існує вічне життя. Дана інтерпретація набула широкого поширення на Сході і відобразилася в основних космо-релігійних системах буддійського, ісламського вчень.
У християнстві нуль є складовою цілих чисел, що надають символічній піраміді числової системи завершеності, ідеальності, таким чином, дозволяючи їй наблизитись до Божественності, стати невід’ємною частиною сакруму. Найбільш поширеним цілим числом виступає 40. Воно набуло знаковості, як символ людської віри, молитви, надії, приготування до нового життя (40 років блукань по пустелі народу ізраїльського, перебування Мойсея 40 днів і 40 ночей на горі Синай ).
Християнська числова символіка чисел є складним та суперечливим елементом доби Середньовіччя. Проте, даний феном мислиться одним з визначальних елементів містико-образного та символіко-ідейного світосприйняття, визначеного нами періоду. Число слугувало ключем до знань про будову Всесвіту та місце людини в ньому. Люди вірили, що числові елементи дозволять відкрити вищу Істину світобудови та пояснити, розтлумачити незрозуміле.
== Джерела ==
* ''Бычков В.'' 2000 лет христианской культуры. Т 2. Славянский мир. Древняя Русь.- М. – 1999 г.
* ''Нікітенко Н.М.'' Свята Софія Київська. – К. – 2003 р.
* ''Псевдо-Дионисий Ареопагит''// Эстетический словарь. – М. 1989 г.
* ''Садов А. И.'' Знаменательные числа. СПб. -1909.
* ''Шеппинг Д.О.'' Символика чисел. Воронеж, 1893.
* ''Уваров А.С.'' Христианская символика. Ч 1. – М.- 1901.
* ''Словарь Библейского богословия''// под ред. К. Леон-Дюфура. Брюссель, 1990. – с. 1255.
== Посилання ==
* [http://rbardalzo.narod.ru/num1.html Нумерологія]
| |||