Тиранія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Erud (обговорення | внесок) доповнення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Форми правління}}
{{Otheruses}}
'''Тиранія''' ({{lang-el|τυραννίς}}) — форма політичного режиму у [[поліс|містах-державах]] [[Стародавня Греція|Стародавньої Греції]]. Також форма політичного устрою багатьох середньовічних [[Місто-держава|міст-держав]] Північної і Середньої [[Італія|Італії]], так звана [[сіньорія|сіньорія]].
== Історія. Політична боротьба. ==
Вже у VI столітті до н. е. розгортається боротьба [[демос]]а проти [[аристократія|аристократії]], в руках якої зосереджувалась земля. Родючої землі в Греції було мало, тому вона була мірою багатства особи.
Під тиранією [[греки]] розуміли одноосібне правління, що спирається не на [[традиції]] і [[спадковість]] влади (як [[монархія]]), а на застосування насильства і безпосереднє апелювання до демосу (народу).
У влади, зосередженої в руках одної особи, є свої переваги. Тому вона так часто виникає чі відроджується в скрутні часи держави. За умов видатної особи-тирана, здатної швидко знаходити відповідні рішення проблем та ефектно проводити їх в життя, тиранія має позитивне значення. На ранніх етапах становлення та формування грецьких держав так і було. Тиранії ранньої доби ( 7 - 6 ст. до н.е . ) відомі як доба « старшої тиранії ». В материковій Греції тиранії в кінці 6 століття зникають. Але вони залишилися на періферії грецької ойкумени. В грецькій Іонії тиранічну владу пидтримували вояки Персії, бо вона нагадувала монархічну владу в самій Персії. Тиранія зберіглася в грецьких колоніях на Сіцилії та в Магна Греція ( південь сучасного [[Апеннінський півострів|Апеннінського півострова]] ) через войовниче оточення сусідніх племен і необхідність рішучого і швидкого їм опору.
[[Файл:Harmodius and Aristogeiton.jpg|міні|ліворуч|100пкс|Тираноубивці Гармодій і Аристогитон.Римська копія з грецьких бронзових скульптур. [[Національний археологічний музей (Неаполь)]]. ]]
Тиранія надзвичайно швидко втрачала позитивні риси в мирні часи чи при владі тарана-психопата. Нестримне прагнення греків до політичних свобод обмежувало час існування тираній, що видно з прогнозу, що отримав тиран Кипсел з Коринфу : він утримає владу і передасть сину, але вже онуки володарями не будуть. Так і сталося.
З історії відомо, що жоден з грецьких тиранів не створив влади, яка б перейшла у монархію. Ставлення до тиранії в 5 ст. до н.е. серед грецького суспільства було відверто негативним. Показовим було і увічнення пам'яті тираноубивць Гармодія та Аристогитона, яким встановили бронзові скульптури як героям.
Після скасування влади тирана силомиць, стародавні греки конфісковували їх майно, їх будинки руйнували, а тіла могли викинути з могил.
На хвилі гострої політичної кризи у 4 ст. до н.е. в містах-полісах Греції тиранія відроджується наново. Цю добу називають « молодшою тиранією ». Але після десятиліть демократичного устрою з рівністю усіх вільних громадян перед [[закон]]ом, влада тиранів викликає ненависть і спротив, а самі тирани перебувають в жаху перед трагічним власним майбутнім.
▲Під тиранією [[греки]] розуміли одноосібне правління, що спирається не на [[традиції]] і [[спадковість]] влади (як [[монархія]]), а на застосування насильства і безпосереднє апелювання до народу. Зазвичай [[влада]] тирана була необмеженою.
▲Вже у VI столітті до н. е. розгортається боротьба [[демос]]а проти [[аристократія|аристократії]], в руках якої зосереджувалась земля. В Афінах [[архонт]] [[Солон]] запровадив низку реформ, а головне скасував боргове рабство, що заклало основи [[Афінська демократія|Афінської демократії]]. Проте опір аристократії був настільки потужним, що приборкати її могла тільки зброя. Так в грецьких містах сформувалася особлива форма тиранії, яка мала на меті захист селян та ремісників: в [[Коринф]]і — тиранія [[Кіпсел]]а та [[Періандр]]а; в [[Стародавні Афіни|Афінах]] — тиранія [[Пісістрат]]а і подальші реформи [[Клісфен]]а, на [[Самос]]і — тиранія [[Полікрат]]а, а також тиранії міст [[Сікіон]]у, [[Мілет]]у, [[Ефес]]у тощо.
== Література ==
| |||