Обряд переходу: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Обряд переходу''' — це [[ритуал]], що позначає перехід людини від одного стану в інший, зміну [[статус|статусів]]. Це універсальне явище демонструє які соціальні ієрархії, цінності та переконання відіграють важливу роль в конкретних [[культура|культурах]].
 
== Визначення поняття ==
 
'''Обряд переходу''' — це церемонії навколо певних подій в [[життя|житті]] людини, таких як період статевого дозрівання, зрілого віку, [[шлюб]], [[смерть]]. Наприклад, церемонії [[хрещення]], [[миропомазання]], котрі є важливими для представників відповідних релігій.
 
Концепція «обряду переходу» як загальної теорії [[соціалізація|соціалізації]] була запропонована [[Арнольд ван Геннеп|Арнольдом ван Геннепом]] в його книзі, для позначення ритуалів переходу від «дитячого» періоду до повного включення в [[плем’я]] або [[соціальна група|соціальну групу]]. Його праці здійснили великий вплив на [[антропологія|антропологічну]] думку.
 
Обряди переходу часто не визнаються такими в культурі, в якій вони відбуваються. Багато соціальних ритуалів можуть розглядатися як обряди переходу, але деякі важливі структурні та функціональні елементи в них можуть бути відсутні, наприклад зазвичай відсутніми є суспільне визнання та етап включення.
 
== Ван Геннеп про обряди переходу ==
 
Метою книги ван Геннепа «Обряди переходу» ([[1908]]) було створити [[класифікація|класифікацію]] церемоній, що супроводжують перехід з одного стану в інший. Обрядом переходу можна вважати будь-який ритуал або церемонію, пов’язанупов'язану з зміною соціального статусу [[індивід|індивіда]], якого стосується цей ритуал. Наприклад, [[похорон]], [[посвята в лицарі]], [[ініціація]], [[хрещення]] і  т. д. Обряди переходу виконують подвійну функцію: вони свідчать про зміну статуса та здійснюють цю зміну магічним шляхом.
 
Ван Геннеп займався загальними особливостями переходів впродовж життя, які оформлені в систему обов’язковихобов'язкових ритуалів переходу від одного статусу до іншого. Кожен статус закріплює людину в певній групі та системі міжособистісних відносин. Обряд переходу надає можливість індивіду бути прийнятим [[суспільство|суспільством]] в новому статусі, а суспільству — прийняти його в цьому статусі. Ван Геннеп розвив свою теорію на основі аналізу переходів до нового статусу в різних суспільствах.
 
Арнольд ван Геннеп казав, що кожне суспільство містить в собі багато окремих спільностей. В сучасних суспільствах помітне більш-менш чітке розділення між суспільством світським та релігійним. Щоб перейти з однієї групи (спільності) в іншу потрібно здійснити певні дії. Оскільки між світським та сакральним світом неспівпадіння настільки велике, що перехід з однієї групи в іншу не може здійснитись без проміжного випробувального терміну.
Рядок 19:
Не зважаючи на тип суспільства, життя конкретної людини обумовлене послідовними переходами з одного віку до іншого, від одного виду діяльності до іншого. Будь-яка зміна статусу людини тагне за собою взаємодію світського та сакрального, що потребує виконання певного ритуалу. Саме життя передбачає неминучість послідовних переходів з одного середовища в інше, з одного суспільного стану в інший. Тому людина за життя послідовно проходить певні етапи. Таким етапами є народження, досягнення соціальної зрілості, [[шлюб]], [[батьківство]], підвищення суспільного статусу, професійна спеціалізація, смерть, котрі мають на меті забезпечити перехід людини з одного стану в інший.
 
Крім основної мети обрядів переходу, яка полягає в тому, щоб забезпечити перехід з однієї магічно-релігійної чи світської спільності в іншу, кожна з цих церемоній має ще й власну мету. Наприклад, [[весілля|весільні церемонії]] включають обряди плідності, церемонії з приводу народження дитини — обряди-передбачення, похоронні церемонії включають захисні обряди і  т. д.
 
== Стадії обрядів переходу ==
 
Обряди переходу поділяються на три стадії: відлучення, порогова стадія та залучення. Арнольд ван Геннеп пропонував називати обряди відлучення прелімінарними, перехідний етап або порогові — лімінарними, а церемонії включення до нової групи — постлімінарними.
 
На '''першій стадії''' люди виходять з їх поточного стану та готуються до переміщення з одного стану або місця в інший. На цій стадії завжди існує відділення від колишнього, що позначається символічними діями та ритуалами. Прикладом може бути момент, коли людині, що вступила до [[армія|армії]], обрізають волосся.
Рядок 29:
'''Лімінарний''' або '''перехідний етап''' є періодом між станами, під час якого людина залишила одне місце або стан, але ще не вступила в наступний.
 
На '''третьому етапі''' відбувається залучення індивіда в [[суспільство]] (групу) з його новим статусом. Етап включення характеризується складними ритуалами та церемоніями, наприклад, [[бал дебютантів]] або закінчення школи, з новими символами зв’язкузв'язку (під час реєстрації обрядів використовують «священний обов’язокобов'язок», «вузол», «священний шнур», аналогічними формами чого є [[пояс]], [[кільце]], [[браслет]], [[корона]]).
 
Всі три стадії можуть бути частиною одного і того ж церемоніального циклу. Іноді перехідний період розтягнутий настільки, що являє собою самостійний етап. Наприклад, [[заручини]] є проміжним періодом між юністю та заміжжям.
[[ImageФайл:Les Très Riches Heures du duc de Berry avril.jpg|right|thumb|[[Заручини]] - — чудовий приклад перехідного періоду]]
 
Ідеї Арнольда ван Геннепа про стадії обрядів переходу в подальшому були розвинуті [[Віктор Тернер|Віктором Тернером]], який досліджував лімінарні періоди людських спільнот. В.Тернер вважав, що обряди перехода не обмежуються лише рухом між приписаними статусами. Вони стосуються і набутих статусів.
Рядок 44:
'''Контагіозні''' ґрунтуються на уявленні про матеріальне [[середовище]] та його здатність передавати природні чи набуті властивості шляхом безпосереднього контакту або на відстані.
 
'''Прямі''' та '''непрямі''' дії. Обряд безпосереднього впливу здійснюється без посередника та передбачає негайний результат ([[прокляття]], [[порча]] і  т. д.). Непрямий обряд виступає поштовхом, який змушує діяти автономну, або персоніфіковану, силу або цілу серію сил такого порядка (демона, групу джинів, божество).
 
'''Позитивний''' обряд є способом вираження [[бажання]] і являє собою дію, а не заперечення дії.
 
'''Негативний''' обряд — це заборона, наказ «не діяти» ([[табу]]).
 
== Джерела ==
 
* Геннеп А., ванн Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов / Пер. с франц.  — М.: Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 1999.  — 198 с. (Этнографическая библиотека).
* Дельєж Р. Нариси з історії антропології: Школи, автори, теорії. - — Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. - — 259 с.
* [http://enc-dic.com/enc_psy/Obrjady-Perehoda-17385.html Психологічна електронна енциклопедія]
 
[[Категорія:Обряди і ритуали]]
 
[[en:Rite of passage]]