Вікіпедія

МіГ-3: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
зображення, доповнення
Рядок 2:
|Повна назва = МіГ-3
|Модель = МіГ-3
|Фотографія = [[Файл:Mikoyan-Gurevich MiG-3 (MAKS-2007) cropped.jpg|300px280px|МіГ-3Р в польоті (міжнародний авіакосмічний салон МАКС-2007)]]
|Призначення = висотний [[винищувач-перехоплювач]]
|Перший політ = [[29 жовтня]] [[1940]](4-й І-200)
|Прийнятий на озброєння = {{USSR}} в [[1940]]
|Знятий з озброєння = [[1945]]
|Всього збудовано = 3 178
Рядок 13:
|Виробник = Авіазавод № 1 ім. Авіахіма. Авіазавод № 155
|Період використання = [[1940]]—[[1945]]
|На озброєнні у = [[Війська ППО СРСР|ППО СРСР]], [[ВПС СРСР]], [[ВМФ СРСР|Авіація ВМФ СРСР]]
<!-- Характеристики -->
|Екіпаж = 1
Рядок 57:
 
== МіГ-1 ==
[[Файл:MiG-1.jpg|thumb|left|200px|<center>Перший прототип І-200 (МіГ-1)</center>]]
Конструкторська група, очолювана [[Мікоян Артем Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Мікояном]] і [[Гуревич Михайло Йосипович|М.&nbsp;Й.&nbsp;Гуревичем]], в [[1939]] році посилено працювала над винищувачем для ведення бою на великих висотах. Навесні [[1940]] року був побудований дослідний екземпляр, і [[льотчик|льотчик-випробувач]] [[Єкатов Аркадій Никифорович|А.&nbsp;Н.&nbsp;Єкатов]] вперше піднявся його в повітря. Випробування пройшли успішно. Новий винищувач, який отримав марку МіГ-1 (Мікоян і Гуревич, перший), був затверджений для серійного виробництва. Недоліком МіГ-1 була незадовільна статична поздовжня стійкість із-за заднього центрування. Літак легко потрапляв у штопор і насилу виходив з нього. Стомлюваність льотчика була більше, ніж на інших літаках.
 
Рядок 63 ⟶ 64:
 
== МіГ-3 ==
[[Файл:МиГ-3 (МАКС-2007).jpg|thumb|250px220px|<center>Кабіна МіГ-3Р [[Міжнародний авіаційно-космічний салон|(МАКС-2007)]]</center>]]
Модернізований варіант винищувача отримав найменування МіГ-3. Розроблено [[Дослідно-конструкторське бюро|ДКБ]] [[Мікоян Артем Іванович|Мікояна]] і [[Гуревич Михайло Йосипович|Гуревича]] ([[ОКБ-155]])&nbsp;— одномоторний, одномісний, висотний [[винищувач-перехоплювач]] [[Війська ППО СРСР|ППО]] [[ВПС СРСР|ВПС РСЧА]] СРСР часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. Мотор [[Олександр Олександрович Мікулін|О.&nbsp;О.&nbsp;Мікуліна]] [[АМ-3|АМ-35А]] злітною потужністю 1350 [[кінська сила|к.с.]] У МіГ-3 недоліки МіГ-1 були в основному виправлені, але деякі його негативні властивості подолати не вдалося. Велика була посадочна швидкість, не менше 144 км/год, недостатня на невеликих висотах маневреність, великий радіус віражу, але на висоті більше 6 тис. м він був по маневреності кращим за інших винищувачів. Час віражу 26—27 с. Незважаючи на значну злітну вага (3350 кг), швидкість серійного МіГ-3 біля землі сягала 500 км/год, а на висоті 7 тис. м досягала 640 км/год. Це була тоді найвища в світі швидкість, яка досягалася на серійних літаках. Можна відзначити, що ремонтні якості МіГ-3 були винятковими. Добре була забезпечена взаємозамінність. З двох-трьох поламаних літаків легко можна було зібрати один цілий. На момент прийняття на озброєння МіГ-3 був одним з кращих перехоплювачів світу.
 
== МіГ-7 ==
Рядок 70 ⟶ 71:
 
== Бойове застосування під час війни ==
[[Файл:Operation Barbarossa - Russian plane.jpg|thumb|left|250px220px|<center>[[Операція Барбаросса]]:<br />Збитий радянський літак МіГ-3</center>]]
У [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] МіГ-3 використовували в різних варіантах. Його основні якості&nbsp;— велика стеля (12 000 м) і висока швидкість на висотах більше 5 000 м дозволяли радянським льотчикам успішно вести бої з бомбардувальниками і розвідниками противника. До початку війни винищувачів МіГ-3 було в строю значно більше, ніж [[ЛаГГ-3]] і [[Як-1]], і на них було переучено чимало льотчиків. Однак МіГ-3 був ще недостатньо освоєний стройовими льотчиками, перенавчання більшості із них ще не було завершено, і можливості літаків не завжди ефективно використовувалися. Порівняння з іншим масовим винищувачем початку війни&nbsp;— [[І-16]], який веде свою історію з [[1933]] року, було явно не на користь МіГа. [[І-16]], самий маленький винищувач німецько-радянської війни, був надзвичайно маневрений (навіть більше, ніж Як-1), мотор надійно захищав льотчика від лобової атаки, технічне обслуговування було дуже простим. Але керувати ним було не просто, він реагував на будь-яке тремтіння руки. МіГ, навпаки, був «важким» в управлінні, мало маневреним. Основна причина&nbsp;— малопотужний для такого важкого літака мотор.
 
За пропозицією льотчика-випробувача [[Супрун Степан Павлович | С.&nbsp;П.&nbsp;Супруна]] були сформовані два полки на МіГ-3 з великим відсотком знайомих з ними випробувачів. Побічно це допомогло в усуненні недоліків пілотування, але залишився неподоланним основний недолік МіГ-3: перевершуючи всі винищувачі в швидкості на висотах понад 5000 м, він на малих і середніх висотах поступався винищувачам [[Як-1|Як]], [[Ла-5|Ла]] і німецьким, що разом зі слабкістю озброєння не дозволяло повноцінно використовувати МіГ-3 як фронтовий винищувач. Але він знайшов собі застосування як висотний нічний винищувач в системі [[ППО]], де його велика стеля (до 12 000 м) і висока швидкість на висотах були вирішальними. Так він в основному і застосовувався до кінця війни, зокрема, охороняючи [[Москва|Москву]]. На фронтах МіГ-3 застосовувався в [[1941]]—[[1943]] роках. (На Брянщині, на [[Кубань|Кубані]], в [[Молдова|Молдавії]] і в [[Крим]]у). У 1941&nbsp;р. МІГ-3, незважаючи на стереотип про слабке озброєння, широко й успішно використовувався як винищувач-бомбардувальник, з установкою під крилами шести-восьми [[РС-82]] (досліди з [[РБС-132]] і [ [РОФС-132]]) або двох [[ФАБ|ФАБ-50]]. Літаки МіГ-3 були єдиними серед винищувачів нового типу, які отримали в передвоєнний час бомботримачі і надійну систему скидання бомб. Також успішним було застосування МіГ-3 як розвідника. Недоліком МіГ-1 і МіГ-3 була неможливість встановлення гармати через вісь редуктора двигуна, викликана його конструкцією. Тим не менш, у сукупності більше третини випущених МіГ-3 мали озброєння (не рахуючи [[ШКАС]]) з двох-трьох великокаліберних кулеметів ([[Універсальний кулемет Березіна|БС]] і БК), батарей [[РС-82] ] і [[ШВАК (гармата)|гармат ШВАК]]. Протягом 1940—1941 &nbsp;років заводи випустили більше 3,3 тис. літаків МіГ-3.
 
На МіГ-3 збив ворожий літак [[22 липня]] [[1941]] року в самому першому бою над Москвою льотчик 2-ї окремої винищувальної авіаескадрильї ППО Москви [[Галлай Марк Лазарович|Марк Галлай]] <ref>[http://antrakt.ng.ru/style/2009-04-10/12_gallai.html Наставник Гагаріна. - «НГ», 2009-04-10]</ref>, на цьому ж літаку на початку війни літав і здобув свою першу перемогу [[Покришкін Олександр Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Покришкін]] (збив [[Мессершмітт Bf.109|Ме-109Е]]), один з [[ас|асів]] [[Військово-повітряні сили СРСР|ВПС РСЧА]].
 
== Припинення виробництва ==
[[Файл:MiG-3.jpg|thumb|250px220px|<center>Повнорозмірний макет МіГ-3<br />в музеї в [[Моніно]]</center>]]
Виробництво МіГ-3 було згорнуто з різних причин, але головним формальним приводом стало те, що завод, що випускав мотори [[АМ-35А]], випускав ще й мотори [[АМ-38]] для [[Іл-2]]. Для збільшення виробництва АМ-38 випуск двигунів для МіГ-3 згорнули. Проте, основною причиною було незадоволення командування [[ВПС СРСР|ВПС]] його технічними характеристиками на малих і середніх висотах.
 
Рядок 87 ⟶ 88:
* '''МіГ-3''' з мотором [[АМ-38]]&nbsp;— літак №&nbsp;3595 для випробувань;
* '''[[ І-210|МіГ-9]] (І-210)'''&nbsp;— варіант із зіркоподібним мотором [[АШ-82|М-82]];
* '''МіГ-7''' — дослідна модифікація МіГ-3 з двигуном АМ-37;
* '''МіГ-9Е (І-211)'''&nbsp;— варіанти із зіркоподібним мотором М-82Ф;
* '''МіГ-3У (І-230)''' з мотором АМ-35А&nbsp;— покращений варіант, побудований за Постановою [[Державний комітет оборони|ДКО]] від [[26 лютого]] і наказом [[НКАП]] від [[27 лютого]] [[1943]] року МіГ-3У (Д-01) здійснив перший політ у травні 1943&nbsp;р. На замовлення ППО побудовано 6 екземплярів: Д-01, Д-02, Д-03, Д-04, Д-05 і Д−06.
* '''МіГ-3ДД (I-231)''' також прототип висотного винищувача. Перший політ в лютому [[1944]] року.<ref>[http://www.testpilot.ru/review/300x/jets.htm ''П. М. Стефановський''. «Триста невідомих»]</ref>
 
== Тактико-технічні характеристики ==
Наведено дані державних випробувань модифікації '''МіГ-3'''.
=== Технічні характеристики ===
(Джерело: ''Ведмідь, Хазанов'', 2007, стор 48; ''Шавров'', 1988.)
* '''[[Екіпаж]]:''' 1 пілот
* '''[[Довжина]]:''' 8,25 м
* '''Розмах [[крило (літак)|крилакрил]]:''' 10,2 м
* '''[[Висота]]:''' 3,325 м
* '''[[Площа]] крилакрил:''' 17,44 м ²
* '''Профіль крила:''' Кларк YH
* '''Коефіцієнт подовження крила:''' 5,97
Рядок 135 ⟶ 138:
** '''Бомби:''' 2×50 кг ''або'' 2х100 кг бомб
* '''Некеровані ракети:''' 6 × РС-82
 
== Використання ==
;{{USSR}}:
* [[Війська ППО СРСР|ППО СРСР]];
* [[ВПС СРСР]];
* [[ВМФ СРСР|Авіація ВМФ СРСР]].
 
== Літаки для порівняння ==
* [[Файл:Flag of Nazi Germany (1933-1945).svg|22px]] [[Третій рейх|Німеччина]]&nbsp;— [[:en:Heinkel He 100|Heinkel He 100]]/[[Heinkel He 100]]&nbsp;— одномоторний швидкісний літак-винищувач (1938—1940);
* {{USA}}&nbsp;— [[:en:Curtiss P-36 Hawk|Curtiss P-36 Hawk]]/[[Curtiss P-36 Hawk]]&nbsp;— одномісний одномоторний винищувач (1938—1955);
* {{USSR}}&nbsp;— [[:en:Lavochkin-Gorbunov-Gudkov LaGG-3|LaGG-3]]/[[ЛаГГ-3]]&nbsp;— одномісний одномоторний поршневий винищувач (1941—1944);
* {{USSR}}&nbsp;— [[:en:Yakovlev Yak-1|Yakovlev Yak-1]]/[[Як-1]]&nbsp;— одномоторний літак-винищувач (1941—1944).
 
== Примітки ==
Рядок 140 ⟶ 155:
 
== Література ==
* ''Горох А., Бобков ЕЄ.'' «ИстребительВинищувач МиГМіГ-3».&nbsp;— НовосибирскНовосибірськ: ТипографияТипографія «Медведь», 2007.&nbsp;— Т. 2.&nbsp;— 122 с.&nbsp;— (ЛегендыЛегенди авиацииавіації).&nbsp;— 700 экзекз.{{ref-ru}}
* Иванов''Іванов С.'' МиГМіГ-3.&nbsp;— ОООТОВ «АРС», 2005.&nbsp;— Т. 115.&nbsp;— 76 с.&nbsp;— (ВойнаВійна в воздухеповітрі).{{ref-ru}}
* Медведь''Ведмідь А. Н., Хазанов Д. Б., Маслов М.&nbsp;А.''&nbsp;ИстребительВинищувач МиГМіГ-3.&nbsp;— РусскоеРосійське авиационноеавіаційне акционерноеакціонерне обществотовариство (РУСАВИАРОСАВІА), 2003.{{ref-ru}}
* Медведь''Ведмідь А. Н., Хазанов Д.''&nbsp;Б.&nbsp;ИстребительВинищувач МиГМіГ-3.&nbsp;— РусскоеРосійське авиационноеавіаційне акционерноеакціонерне обществотовариство (РУСАВИАРОСАВІА), 2007.&nbsp;— 200 с.&nbsp;— (ВУ воздушныхповітряних боях).&nbsp;— 1000 экзекз.&nbsp;— ISBN 978-5-900078-52-6.{{ref-ru}}
* Медведь''Ведмідь А. Н., Хазанов Д.''&nbsp;Б.&nbsp;МиГМіГ-3. ПервыйПерший фронтовойфронтовий высотныйвисотний истребительвинищувач.&nbsp;— КоллекцияКолекція, ЭксмоЕксмо, Яуза, 2007.&nbsp;— 112 с.&nbsp;— (Арсенал коллекцияколекція).&nbsp;— 5000 экзекз.&nbsp;— ISBN 978-5-699-20443-4.{{ref-ru}}
* ''Шавров, В.''&nbsp;Б.&nbsp;ИсторияІсторія конструкцийконструкцій самолётовлітаків в СССРСРСР 1938—1950 ггрр.&nbsp;— М.: МашиностроениеМашинобудування, 1988.&nbsp;— 568 с.&nbsp;— 20 000 экзекз.&nbsp;— ISBN 5-217-00477-0.{{ref-ru}}
* ''Gordon, Yefim and Khazanov, Dmitri'' Soviet Combat Aircraft of the Second World War.&nbsp;— Leicester, England: Midland Publishing, 1998.&nbsp;— Vol. 1. Single-Engined Fighters.&nbsp;— P. 175, 64-83.&nbsp;— 184 p.&nbsp;— ISBN 1-85780-083-4,{{ref-en}}
* ''Gunston, Bill and Gordon, Yefim'' MiG Aircraft since 1937.&nbsp;— London, GB: Putnam Aeronautical Books, 1998.&nbsp;— P. 18-24.&nbsp;— 288 p.&nbsp;— ISBN 0-85177-884-4.{{ref-en}}
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/МіГ-3