Естонці: відмінності між версіями

Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — [[сорочка]] туниковидного крою (сярк, хамі), смугаста [[спідниця]] (сеелик, керт), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (кампсун) або безрукавка (лийстик). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (кяйсед). Заміжні жінки носили [[фартух]], полотенчатый [[головний убір]] (линик), пізніше — полотняний чіпець (тану), на півночі і заході — убір типу кокошника (поттмютс, кабимютс). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (пярг) або [[стрічка]]. Характерне льняне (ылалиник, каал) або шерстяне [[покривало]] (сыба). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (сыльг) і плоскими (преэс), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т.з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинный [[сарафан]] (рююд, сукман). Головний убір — полотенчатый линик, дівчата носили вінець російського типу (ваник).

 

 

[[Взуття]] — шкіряні постоли (пастлад), у свята — туфлі у жінок, високі чоботи у чоловіків. Були поширені в'язані кольорові рукавички (киндад), [[панчохи]] (сукад), [[шкарпетки]] (сокид).