Лема про вкладені відрізки: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Лема про вкладені відрізки
(Немає відмінностей)

Версія за 20:34, 4 червня 2011

Лема про вкладені відрізки

Загальне формулювання

Нехай існують монотонно зростаюча варіанта   та монотонно спадна варіанта  , причому завжди

 . (Посилання 1)

Якщо їх різниця   пямує до 0, тоді обидві варіанти мають загальну кінцеву границю:  

Допоміжна теорема для доведення

Якщо варіанти   та   мають кінцеві границі:

 ,  ,

то і сума (різниця) їх також мають кінцеву границю, причому

 

Доведення

З умови теореми випливає, що

 ,  , (посилання 2)

де  ,   - нескінченно малі. Тоді

 

Тут   є нескінченно мала по лемі 2. Тоді, користуючись визначенням границі, можна стверджувати, що варіанта   має границю, що дорівнює  , що і потрібно було довести.

Доведення

Дійсно, при всіх значеннях n маємо:  , а значить, зважаючи на (1), і  . Зростаюча змінна   виявляється обмеженою згори, відповідно, вона має кінцеву границю  .

Аналогічно, для спадної змінної   будемо мати  , так що і вона прямує до кінцевою границі  .

Але, відповідно до допоміжної теореми, різниця обох границь

 

тобто, за умовами рівна 0, так що  , що і треба було довести.

Джерела

Г.М. Фихтенгольц. КУРС ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОГО И ИНТЕГРАЛЬНОГО ИСЧЕСЛЕНИЯ. ТОМ 1. Издание седьмое, стереотипное. Издательство "НАУКА". Москва 1969