Бічна лінія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м робот додав: ca:Línia lateral
Немає опису редагування
Рядок 1:
[[Файл:Sharks Lateral Line.svg|right|300px|thumb|Бічна лінія у [[акули]]]]
'''Бічна́ лі́нія''' (linea lateralis) — орган чуттів у [[круглороті|круглоротих]], [[риби|риб]], а також у [[личинка|личинок]] [[земноводні|земноводних]] і деяких дорослих земноводних, який сприймає рухи і [[вібрація|вібрації]] навколишньої води. Використовується для орієнтації у воді. Ззовні виглядає як тонка лінія по обидва боки тіла від [[зябра|зябер]] до основи хвоста. У деяких видів частина рецепторів бічної лінії виконують функції електрорецепторів, уловлюючи електричні коливання навколишнього середовища. У [[акули|акул]] бічна лінія сприймає [[магнітне поле|магнітні поля]]. Термін "бічна лінія" є дещо неточним, прийшов до нас з англійської мови, де виник в часи, коли не було [[мікроскоп]]ів.
 
'''Бічна́ лі́нія''' (linea lateralis)  — орган чуттів у [[круглороті|круглоротих]], [[риби|риб]], а також у [[личинка|личинок]] [[земноводні|земноводних]] і деяких дорослих земноводних, який сприймає рухи і [[вібрація|вібрації]] навколишньої води. Використовується для орієнтації у воді. Ззовні виглядає як тонка лінія по обидва боки тіла від [[зябра|зябер]] до основи хвоста. У деяких видів частина рецепторів бічної лінії виконують функції електрорецепторів, уловлюючи електричні коливання навколишнього середовища. У [[акули|акул]] бічна лінія сприймає [[магнітне поле|магнітні поля]]. Термін "«бічна лінія"» є дещо неточним, прийшов до нас з англійської мови, де виник в часи, коли не було [[мікроскоп]]ів.
==Анатомія==
 
== Анатомія ==
[[Файл:RutilusRutilusScalesLateralLine.JPG|thumb|left|Отвори на лусці бічної лінії]]
Бічна лінія — поздовжня смуга з обох боків тіла. Розміщена тут [[луска]] пронизана отворами, які ведуть вглиб [[шкіра|шкіри]]. Під ними тягнеться канал, який продовжується на голові і розгалужується там навколо очей і ротового отвору. На голові канали розгалужені, проходять всередині кісток і мають чимало виходів назовні.
[[Файл:Lateral line.jpg|thumb|Анатомія бічної лінії]]
Бічна лінія складається з каналів, заповнених рідиною специфічного іонного складу, ампул і поверхневих епідермальних органів. У стінка цього каналу проходять нервові закінчення, по яких передаються сигнали з навколишнього середовища. Основними механорецепторними одиницями органів бічної лінії є [[нейромаст]]и, кожен з якої містить кілька чутливих волоскових клітин. Ці волоскові клітини подібні до сенсорних клітин органів слуху і [[вестибулярний апарат|вестибулярного апарату]], знаходяться у випуклій желеподібній [[Купула|купулі]], розмір якої зазвичай складає 0,1 — 0,2 мм. Крім нейромастів всередині каналів у риби є так звані вільні нейромасти, розміщені на поверхні шкіри, переважно на голові. На рецепторних клітинах нейромастів закінчуються розгалуження аферентних і еферентних нервових волокон. Подразниками рецепторів служать потоки води і низькочастотні коливання середовища. Органи бічної лінії сприймають напрямок і швидкість течії, дозволяють тварині обходити перешкоди й орієнтуватися, не користуючись зором. У деяких круглоротих і риб органи бічної лінії містять високочутливі електрорецептори, що мають специфічну будову. Розташування і будова органів бічної лінії у багатьох видів риб — систематична ознака.
 
Бічна лінія  — поздовжня смуга з обох боків тіла. Розміщена тут [[луска]] пронизана отворами, які ведуть вглиб [[шкіра|шкіри]]. Під ними тягнеться канал, який продовжується на голові і розгалужується там навколо очей і ротового отвору. На голові канали розгалужені, проходять всередині кісток і мають чимало виходів назовні.
==Фізіологія і призначення==
 
[[Зображення:PikeHead.JPG|thumb|left|Невеликі отвори на голові [[Щука звичайна|щуки звичайної]] (''Esox lucius'') містять нейромасти органів боковою лінії.]]
Бічна лінія складається з каналів, заповнених рідиною специфічного іонного складу, ампул і поверхневих епідермальних органів. У стінка цього каналу проходять нервові закінчення, по яких передаються сигнали з навколишнього середовища. Основними механорецепторними одиницями органів бічної лінії є [[нейромаст]]и, кожен з якої містить кілька чутливих волоскових клітин. Ці волоскові клітини подібні до сенсорних клітин органів слуху і [[вестибулярний апарат|вестибулярного апарату]], знаходяться у випуклій желеподібній [[Купула|купулі]], розмір якої зазвичай складає 0,1  — 0,2 мм. Крім нейромастів всередині каналів у риби є так звані вільні нейромасти, розміщені на поверхні шкіри, переважно на голові. На рецепторних клітинах нейромастів закінчуються розгалуження аферентних і еферентних нервових волокон. Подразниками рецепторів служать потоки води і низькочастотні коливання середовища. Органи бічної лінії сприймають напрямок і швидкість течії, дозволяють тварині обходити перешкоди й орієнтуватися, не користуючись зором. У деяких круглоротих і риб органи бічної лінії містять високочутливі електрорецептори, що мають специфічну будову. Розташування і будова органів бічної лінії у багатьох видів риб  — систематична ознака.
 
== Фізіологія і призначення ==
[[ЗображенняФайл:PikeHead.JPG|thumb|left|Невеликі отвори на голові [[Щука звичайна|щуки звичайної]] (''Esox lucius'') містять нейромасти органів боковою лінії.]]
 
Тривалий час призначення і механізм дії бічної лінії залишався невивченим. Тепер про це відомо набагато більше.
Рядок 15 ⟶ 18:
Бічна лінія допомагає уникнути травм у сильних течіях, або під час штормів. У водоймах, у яких не спостерігається значний рух води або відсутні сильні підводні течії (ставки, озера), риби визначають розміщення предметів за допомогою коливань, які самі створюють рухами плавників. Утворені коливання, наткнувшись на нерухомий предмет змінюють напрямок, силу тиску і нейромасти бічної лінії дають змогу визначити знаходження нерухомих перешкод.
 
Бічна лінія дає досить точні дані про навколишнє середовище. Але зазвичай відстань сприйняття є невеликою, не більше 1 - — 1,5 метри, а при більш сильних течіях та більш інтенсивних водних коливаннях сприйняття зменшується до кількох десятків сантиметрів. Коли під водою пропливає предмет, він створює завихрення. Це допомагає рибам знаходити їжу. Нещодавно проводилися дослідження на карасях в одному з університетів Німеччини. Вчені з'ясували, що слід риби в стоячій воді зберігається впродовж 3 хвилин. За цей час він "«розмивається"» і перетворюється на невидимий оку шлейф, ширина якого становить 30 см для 10-сантиметрового риби і 20 см для 6-сантиметрової. За оцінками дослідників, інтенсивність цих збурень навіть через 3 хвилини залишається такою, що їх можуть зафіксувати органи бічної лінії риби. Тобто, хижаки за допомогою бічної лінії можуть не лише "«запеленгувати"» здобич за слідом на відстані, що значно перевищує дальність дії системи, але і прицільно проводити вистежування.
 
Риба з пошкодженою бічною лінією не реагує на коливання і вібрації водних потоків, які вдаряються в її тіло, не помічає підводних течій, а в темряві і каламутній воді наштовхується на тверді предмети, які трапляються на шляху (нормальні риби відчувають їх близкість через тиск води на рецептори бічної лінії).
 
== Посилання ==
* [http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00009/28800.htm? Боковые органы] - — стаття з Великої Радянської Енциклопедії
* [http://slovari.yandex.ru/dict/brokminor/article/6/6601.html? Боковая линия] - — стаття з Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона
* [http://goldfishnet.km.ua/?p=41 Бокова лінія – орган орієнтування]
 
== Джерела ==
* Яхонтов А.  А.  Зоология для учителя: хордовые / Под ред. А.  В.  Михеева.  — 2-е изд.  — М.: Просвещение, 1985.  — 448 с. (с. 22)
* Биологический энциклопедический словарь / Гл. ред. М.  С.  Гиляров; Редкол.: А.  А.  Баев, Г.  Г.  Винберг, Г.  А.  Заварзин и др.  — М.: Сов. энциклопедия, 1986.  — 831 с.
 
[[Категорія:Риби]]
[[Категорія:Анатомія риб]]